13.05.2020р. Музине мистецтво
Тема. Щедрі розсипи великого таланту
Мета: ознайомити
учнів з творчістю А. Хачатуряна, зокрема, з музикою «Танцю з шаблями» з балету
«Гаяне» та її сучасними обробками; здійснювати
інтегративний підхід до висвітлення теми; збагачувати слухацький досвід та мистецький
кругозір семикласників.
Розвивати емоційно-чуттєву та інтелектуальну
сфери школярів, предметні та міжпредметні компетентності, творчі здібності,
художньо-образне мислення.
Виховувати мислячу, чуйну, гармонійно розвинену
особистість; формувати в учнів
художній смак, ціннісне ставлення до музичного мистецтва татворчості видатних
композиторів; підтримувати пізнавальний інтерес до шедеврів балетної класики.
ХІД УРОКУ
Вхід до
класу під звучання вальсу А. Хачатуряна з музики до драми М. Лермонтова
«Маскарад».
Повторення матеріалу попереднього
уроку.
Бесіда за темою уроку.
Презентація творчості А. Хачатуряна.
Слухання (перегляд відеофрагменту)
«Танцю з шаблями» з балету А. Хачатуряна «Гаяне».(
Знайомство з сучасними обробками
«Танцю з шаблями» (В. Мей та ін.).(
Слухання вальсу А. Хачатуряна (з
музики до драми «Маскарад»).(
Виконання вивчених пісень на розсуд
учителя та за бажанням учнів.
Узагальнення матеріалу.
Підбиття підсумків уроку.
Вихід із
класу під музику «Гопака» з балету «Гаяне» А. Хачатуряна.
Орієнтовний зміст уроку і методичні рекомендаці
Домінанти уроку
• Творчий
портрет митця.
• Стихія
танцювальності.
• Сучасні
обробки музики А. Хачатуряна.
Увійти до
класу під звучання вальсу А. Хачатуряна з музики до драми М. Лермонтова
«Маскарад». Коротко повторити матеріал попередньогуроку, пригадати музику, що
звучала на ньому.
Цей урок
присвячений творчості видатного композитора ХХ ст. Арама Ілліча Хачатуряна, про якого
музикознавець Борис Астаф’єв писав: «Це, насамперед, бенкет музики. Дещо рубенсівське
у пишності... мелодій і розкоші оркестрових звучань. …буяння, щедрість, грона
мелодій та орнаментів!»
Презентацію творчості
композитора
Арам Ілліч Хачатурян (1903–1978) — одна з найвидатніших
постатей у світовій музичній культурі ХХ ст., митець яскравої, своєрідної
індивідуальності. Народився майбутній композитор неподалік від Тифліса (нині — Тбілісі)
у родині палітурника. Першими музичними враженнями хлопчика були народні пісні,
які співала його мати. Незабутній слід в душі залишило й мистецтво народних
співаків — ашугів. Під враженням почутих народних пісень хлопчик годинами
вистукував їхні ритми. Про якусь музичну освіту Арам навіть не мріяв, тому
великою подією для нього стала поява в домі старенького піаніно. Спочатку він
пробує награвати на слух мелодії народних пісень і танців, а потім починає
створювати й власні простенькі мелодії.
У 10-річному
віці він поступає на навчання у комерційне училище. Самостійно опанувавши гру
на фортепіано та духових інструментах, бере участь у виступах аматорського
оркестру. А. Хачатурян уперше почув оперу 15-річним юнаком, з тих пір його не полишала
мрія навчатися музиці.У 1921 р. Арам їде до Москви і поступає в університет на
біологічний факультет. Проте наступного року він прийшов до музичного училища,
а 12 років по тому його ім’я було
занесено на мармурову дошку Московської консерваторії, яку митець закінчив з
відзнакою.
Природний
талант, палка любов до музики, наполеглива праця і самовдосконалення — усе це
зрештою допомогло А. Хачатуряну стати видатним митцем. Оригінальний і яскравий
почерк композитора здобув всесвітнє визнання, завоював чимало прихильників. У
його творах спалахують вогняні барви, киплять пристрасті, кружляють у вихорі
стрімкі танці. Захоплюють палкий темперамент і життєва сила музики композитора,
зачаровують краса і пластичність мелодій.Композитор створив два відомі балети —
«Гаяне» і «Спартак», які стали одними з видатних творів світової балетної
класики. Звернення до жанру балету зумовлено любов’ю А. Хачатуряна до
танцювальних ритмів і схильністю до театральності. Митець говорив: «Балет в
його найкращих творах я вважаю визначним мистецтвом. У ньому можна виразити все
розмаїття життя людини, багатство її душевних переживань. Балет сприятливо
впливає на людей, викликаючи в них любов до прекрасного».
Балет
«Гаяне» був створений 1942 р. Він розповідає про життя людей та їхню любов до
батьківщини, про прагнення до щастя. Одним з блискучих номерів балету є
знаменитий «Танець з шаблями», у якому втілені вогняний темперамент, енергія,
стрімкий ритм войовничих танців наро-
дів Кавказу.
Учні слухають (а краще — переглядають
відеофрагмент балету) «Танець з шаблями» з балету «Гаяне». Запропонувати
переглянути відезапис виконання Ванессою Мей сучасного аранжування цього твору,
який також справить на семикласників сильне враження.
Однією з
найпрекрасніших сторінок сучасної класичної музики є знаменитий вальс А.
Хачатуряна з музики до драми М. Лермонтова «Маскарад». Уже перші такти цього
дивовижного твору вмить захоплюють слухача. Сповнений драматизму, вальс відповідає
бентежному духу головного героя і наче пророкує трагічну розв’язку подій.
Послухати
(переглянути відео) разом з учнями цю прекрасну музику, відчути її тривогу,
драматизм, величну красу.
Узагальнити
матеріал. Творчість А. Хачатуряна — це втілення високого і щедрого таланту видатної
особистості нашого часу.
Запитання та завдання
1. Розкажіть
про свої враження від прослуханих творів. Якими
почуттями
збагатили вас ці фрагменти?
2.
Порівняйте класичне звучання зі звучанням сучасної обробки.
06.05.2020р. Музичне мистецтво
Тема. «Легке» та «серйозне» в музиці
Мета: поміркувати над існуванням в музичному
мистецтві «легких» та «серйозних» жанрів; познайомити з відомими номерами
оперної класики, показати сучасність їх звучання; збагачувати слухацький досвід
та кругозір учнів; застосовувати інтерактивні технології у вивченні теми.
Розвивати емоційну та інтелектуальну сфери школярів,
предметні та міжпредметні компетентності, художньо-образне мислення, творчі
здібності.
Виховувати в учнів любов до класичної музики,
підтримувати пізнавальний інтерес до творчості видатних композиторів та
шедеврів світової оперної класики; формувати художній смак, ціннісне ставлення
до мистецтва.
ХІД УРОКУ
Вхід до
класу під музику маршу з опери «Аїда» Дж. Верді (або «Застільної» з опери
«Травіата»).
Повторення матеріалу попереднього
уроку.
Продовження роботи над піснею «Казка про кохання» Н.
Май (або «Я бажаю вам добра»).(
Виконання
вивчених пісень (на розсуд учителя та за бажанням учнів).
Бесіда за
темою уроку.
Презентації творчості Дж. Верді та Ш.
Гуно.
Слухання (перегляд відео) фрагментів опер
«Ріголетто» Дж. Верді («Пісенька герцога») і «Фауст» Ш. Гуно («Куплети
Мефістофеля»).
Творче
завдання.
Узагальнення матеріалу.
Підбиття підсумків уроку.
Вихід із
класу під звучання «Пісеньки герцога» з опери «Ріголетто» Дж. Верді у сучасному
аранжуванні.
Орієнтовний зміст уроку і методичні рекомендації
Домінанти уроку
• «Легке» та
«серйозне» в музиці та житті.
• Сучасність
тем і образів оперного жанру.
• Оперні
хіти.
Увійти до
класу під музику «Маршу» з опери «Аїда» Дж. Верді (або «Застільної» з опери
«Травіата»). На цьому уроці продовжиться знайомство учнів з шедеврами світової
оперної класики. Повторити матеріал попереднього уроку.
Запитання:
— Чим
сподобалася вам музика опери Ж. Бізе «Кармен»?
— Чому саме
її використав у своїй «Кармен-сюїті» Р. Щедрін?
— Поясніть
особливості жанру транскрипції.
— У чому, на
вашу думку, сучасність звучання цього сюжету і цього твору?
Продовжити роботу над піснею «Казка про кохання» Н. Май (або «Я бажаю
вам добра»). Домагатися виразного, емоційного виконання. Виконати інші вивчені
пісні — на вибір вчителя та за бажанням учнів.
Повідомити тему уроку. З’ясувати, як семикласники
розуміють поняття «легка» та «серйозна» музика. Отже, існування легких і
серйозних жанрів у мистецтві є так само природним, як і різноманітне життя людини:
в одному випадку вона відчуває потребу відвідати храм, в іншому — відпочити в
колі друзів. Не менш природним є бажання послухати оперну арію або проспівати
модний шлягер.
Запитання:
— Які
музичні жанри ви вважаєте «легкими», а які — «серйозними»?
Серед
розважальних (легких) жанрів учні назвуть танцювальну і попмузику, оперетковий
жанр тощо. Підкреслити, що і в цій галузі є свої мистецькі шедеври. Це й
прекрасні твори Й. Штрауса-сина, Дж. Гершвіна, «The
Beatles», «Queen» та ін. Видатні майстри розважального жанру
своєю
яскравою
музикою дарують світу відчуття краси, пробуджують у людях високі ідеали, а це
під силу лише справжньому мистецтву. Легке й серйозне в мистецтві, як і в
житті, не завжди існують окремо, вони взаємодіють, взаємопроникають одне в
одне. Останнім часом стало звичним чути у виконанні естрадних співаків романси,
арії з опер i мюзиклів, а оперні співаки, навпаки, виконують естрадні пісні,
рок-композиції.
Зауважити,
що іноді навіть важко визначити, до якого жанру — легкого чи серйозного —
належить той чи інший твір. Тому поняття «легка музика» можна теж розглядати у
двох значеннях: музика, легка за змістом, і музика, легка за сприйняттям.
Запитання:
— Як ви
розумієте ці поняття? Чи існує між ними різниця?
—
Поміркуйте, чи можуть слухачі завдяки музиці, легкій за сприйняттям,
наблизитися до розуміння серйозної музики?
— Чому, на
вашу думку, і до серйозної академічної музики застосовуються поняття «хіт»,
«оперні хіти», «хіти симфонічної музики».Серед найвідоміших оперних хітів —
знамениті «Серце красуні»
(«Пісенька
Герцога») з опери Джузеппе Верді «Ріголетто», «Куплети Мефістофеля» з опери
Шарля Гуно «Фауст» та багато інших популярних номерів оперної класики.
Познайомити учнів з творчістю Дж.
Верді та Ш. Гуно.
Видатний
італійський композитор Джузеппе Верді (1813–1901) набув світового визнання ще
за життя. Воно супроводжує його музику й сьогодні.Творчий спадок композитора,
без сумніву, належить усьому людству, але його самобутній талант розквітнув
саме під сонцем рідної Італії, заради якої билося палке серце музиканта і патріота.
Він усією душею сподівався на звільнення своєї батьківщини від австрійського
гніту. Своєю музикою композитор довів здатність мистецтва з величезною силою
впливати на людей.
Основою
творчості Дж. Верді була опера, майже всі 26 опер композитора належать до
кращих досягнень світового мистецтва. Вони не втрачають сучасного звучання й
нині: «Аїда», «Отелло», «Дон Карлос», «Травіата», «Ріголетто» та ін. Характерними
рисами оперного мистецтва композитора є високий гуманізм, міцний зв’язок з
життям, доступність музичної мови. Мелодії його опер — яскраві, наспівні, мужні
— одразу й назавжди набули популярності. Значне місце в операх Дж. Верді посідає
тема затвердження людської гідності, особистості, а також мотиви викриття
насильства, жорстокості, підступності. Героями його опер часто ставали люди
принижені, відкинуті суспільством, але піднесені над ним благородством душі,
щирістю почуттів і моральною силою. До таких творів належить й опера
«Ріголетто».Ця опера написана за сюжетом драми Віктора Гюго «Король розважається».
Її основна ідея — зіткнення чистоти, благородства і безкорисливої любові зі
світом егоїзму та несправедливості.
Головний
герой опери — блазень Ріголетто, нещасна озлоблена людина. У нього немає нікого
на світі, крім улюбленої доньки, яку він приховує від усіх у відлюдному будинку,
у вірі, у цнотливості. Їм обом протистав-лений розпусний герцог і його
оточення. У гонитві за розвагами, заради хвилинної примхи, вони не зупиняються ні
перед чим, щоб позбавити невинну дівчину честі й згубити старого батька, який
став на захист доньки.
Знаменита
«Пісенька герцога» («Серце красуні») характеризує його як легковажну людину,
яка звикла брати від життя все, що забажає, і не здатна на сильні почуття.
Учні слухають (переглядають відеофрагмент
опери) «Пісеньку герцога» з опери «Ріголетто».(
Запитання:
— Як ви
вважаєте, ця арія належить до легкої чи серйозної музики?
Чому?
— Дізнайтеся
більше про цю оперу та її трагічний фінал. Чому, на ва-
шу думку, у
ньому звучить ця легковажна пісенька?
Познайомити учнів з творчістю французького
композитора Шарля Гуно та його знаменитою оперою «Фауст».
Шарль Гуно (1818–1893) — видатний французький
композитор другої половини ХІХ століття. Світове визнання принесла композитору
опера «Фауст». Середньовічна легенда про доктора Фауста дуже поширена в Німеччині,
найбільш досконале втілення вона знайшла у поемі Йоганна Гете. Під пером
геніального поета розповідь про знаменитого вченого, який продав душу дияволу,
набула глибокого філософського звучання. На відміну від твору Гете, де Фауст —
це, передусім, допитливий розум, що прагне розгадати всі таємниці Всесвіту,
Шарль Гуно трактує сюжет не у філософському, а в лірико-побутовому плані. Ця
опера стала прикладом жанру ліричної опери.
Починається
опера сценою в кабінеті середньовічного вченого. Старий доктор Фауст, упавши у
відчай від того, що не зміг розгадати таємниці природи і знайти сенс буття,
вирішує вмерти. Але життя ще бавить його, весела пісня за вікном нагадує про
радість і щастя. Фауст викликає Мефістофеля, просить повернути йому молодість і
любов. В обмін злий дух вимагає у Фауста віддати свою душу. Той погоджується.
Випивши чарівний напій, доктор Фауст перетворюється на юнака.
Дія першої
картини відбувається на майдані, де розважається народ.
До веселої
компанії приєднується і Мефістофель. Присутні здивовані та налякані, коли він
показує свою страшну могутність і злу владу над людьми та природою.
Куплети
Мефістофеля «На Землі весь рід людський...» передають образ стихійної жорстокої
сили, яка панує над людьми. Особливістю цього відомого фрагменту є поєднання
стильових рис застільної пісні та стрімкої тарантели.
Учні слухають (переглядають відео)
«Куплети Мефістофеля» з опери Ш. Гуно «Фауст»(
Підкреслити
сучасність і актуальність сюжету та його музичного втілення на оперній сцені
Шарлем Гуно. Майже 150 років Фауст і Маргарита оспівують щастя кохання, а
Мефістофель сміється над людьми, які «гинуть за ганебний метал». Нев’януча
краса музики цієї опери продовжує
хвилювати
серця слухачів.
Партію
Мефістофеля блискучо виконували Федір Шаляпін, Муслім Магомаєв, а також
українські співаки Тарас Штонда, Анатолій Кочерга, Сергій Магера, Сергій
Ковнір. Переглянути відео її виконання.
Узагальнити матеріал.
Оперне мистецтво розкриває вічні теми, які є
актуальними у всі часи. Учні познайомилися з кількома невідомими фрагментами як
прикладами музики, легкої для сприйняття. Сподіваємось, що вони допоможуть їм
відкрити для себе захоплюючий світ оперної музики.
29.04.2020р. Музичне мистецтво
Тема: Історія кохання, вічна та сучасна
Мета: збагатити
уявлення учнів про оперу Жоржа Бізе «Кармен» і балет Ж. Бізе—Р. Щедріна
«Кармен-сюїта»; пояснити поняття «транскрипція», «хабанера»; застосувати
інтеграційні технології у висвітленні теми; збагачувати кругозір та слухацький
досвід школярів.
Розвивати
емоційно-чуттєву сферу учнів, предметні та міжпредметні компетентності,
художньо-образне мислення, творчий потенціал, здатність визначати особливості
музичних творів.
Виховувати
освічену, гармонійно розвинену особистість; формувати в школярів художній смак,
ціннісне ставлення до класичної музики та творчості видатних композиторів,
викликати пізнавальний інтерес до творів мистецтва, пов’язаних з образами
новели П. Меріме «Кармен».
Орієнтовний план
уроку
Вхід до класу під звучання увертюри або куплетів Ескамільйо
з опери Ж.Бізе «Кармен».
Повторення матеріалу попереднього уроку.
Бесіда за темою уроку.
Презентація творчості Ж. Бізе.
Слухання (перегляд відео) фрагментів опери Ж. Бізе «Кармен»:
«Хабанера Кармен» (https://www.youtube.com/watch?v=5mwZUk-hMIs), «Куплети Ескамільйо».
Знайомство з балетом «Кармен-сюїта» Ж. Бізе—Р. Щедрина.
Слухання
(перегляд відео) фрагментів балету «Кармен-сюїта»: «Болеро»(https://www.youtube.com/watch?v=klKFxA8FGaM), «Вихід Кармен і хабанера»(https://www.youtube.com/watch?v=CKdofxgNdHQ,
«Тореро» та ін.
Розучування пісні
Н. Май «Казка про кохання» (або «Я бажаю вам добра») (https://www.youtube.com/watch?v=5GWTFKy5yXQ).
Виконання вивчених
пісень (на розсуд учителя та за бажанням учнів).
Узагальнення
матеріалу.
Підбиття підсумків
уроку.
Вихід із класу під музику «Адажіо» (мелодії арії Хозе «Моя
Кармен» з балету «Кармен-сюїта»).
ХІД УРОКУ
Домінанти уроку
• Опера «Кармен» Ж. Бізе.
• Транскрипція.
• «Кармен-сюїта» Ж. Бізе—Р. Щедріна.
Увійти до класу під звучання увертюри або куплетів
Ескамільйо з опери «Кармен» Ж. Бізе. Ця музика відома учням з попередніх
класів, вона створить відповідну атмосферу на уроці і налаштує на сприйняття нового
матеріалу.
Отже, опера «Кармен» — геніальний твір, що увічнив ім’я його
творця — французького композитора Жоржа Бізе (1838–1875). За своє коротке життя
він написав чимало творів (8 закінчених опер, 15 незавершених замислів,
блискучі зразки симфонічної музики), але весь творчий шлях ніби готував митця
до народження цього твору.
Пояснити учням, що опера «Кармен» написана на сюжет новели Проспера
Меріме і розповідає трагічну історію кохання циганки Кармен і солдата Хозе.
Головні герої опери — прості люди з народу, їхнє життя показано на тлі яскравих
і життєрадісних народних сцен, що надає опері оптимістичного звучання всупереч
трагічній розв’язці. Цим твором композитор започаткував новий жанр реалістичної
опери, яка увібрала в себе все найкраще, що існувало раніше: яскравість
театральної дії, витонченість у
розкритті душевної драми і яскраві масові народні сцени. музичного розвитку є три теми,
пов’язані з образами головних героїв: це тема пристрасті Кармен, тема кохання
Хозе і тема тореадора Ескамільйо.
«Духмяною квіткою дивовижної краси» називав це царство
мелодій
Петро Чайковський і додавав: «Років через десять “Кармен”
буде найпопулярнішою оперою в світі». Ці слова композитора виявилися
пророчими. І хоча оперу не одразу
прийняла публіка, незабаром твір зазнав небаченого, тріумфального успіху.
Мільйони людей у всьому світі відвідують оперні театри, щоб насолодитися
безсмертними мелодіями цього шедевру.
Найбільш яскравими фрагментами опери є мелодії вихідної арії
Камен, відомої як «Хабанера,» та «Куплети тореадора» (партія тореадора Ескамільйо).
Пояснити, що хабанера (у пер. — танець Гавани) — це народний танець-пісня, який
виник на Кубі, пізніше здобув широку популярність в Іспанії. Надзвичайно
яскрава музика «Хабанери» передає спокусливу красу циганки, її горду вдачу, розкриває
здатність до сильних і пристрасних почуттів. Кармен співає про любов, вільну,
як пташка, про любов, яка підкорює світ. У її примхливій мелодії та
заворожуючому ритмі відчувається дика грація і владна сила прекрасної циганки.
«Хабанера» звучить як виклик Хозе, а квітка, кинута до його ніг, обіцяє
любов...
Тореадор Ескамільйо — улюбленець народу. Він завжди веселий,
упевнений у собі і сміливий. «Куплети тореадора» — один із найвідоміших номерів
усієї оперної музики — приваблюють своєю ефектністю і бравурністю. Ескамільйо
запалено розповідає про своє життя, наповнене ризиком, небезпекою і тривогами.
Нагорода за перемогу — слава та любов красунь! Енергійний марш тореадора,
відомий учням,— це лейтмотив відважного героя кориди.
Слухання фрагментів опери «Кармен»
Учні висловлюють
свої враження.
Зауважити, що історію Кармен різні композитори намагалися
передати також і мовою балету, вона надихала митців нових поколінь на творчий
пошук. Прикладом цього є балет «Кармен-сюїта», написаний відомим композитором
Родіоном Щедріним.Блискуча оркестрова транскрипція по-новому розкрила глибину
образів знаменитої опери мовою хореографії. Прем’єра одноактного балету
«Кармен-сюїта» відбулася 1967 р. на сцені Большого Театру. Головну партію в
ньому виконала видатна балерина Майя Плісецька, а постановку здійснив
знаменитий кубинський хореограф Альберто Алонсо.
Пояснити, що транскрипція — це вільна обробка музичного
твору для інших інструментів. Чому Р. Щедрін звернувся в «Кармен-сюїті» саме до
музики опери? Композитор пояснив це так: «Образ Кармен став узагальненим
завдяки музиці Жоржа Бізе. «Кармен» без Бізе завжди нестиме якесь розчарування...
Публіка завжди чекатиме на знамениту арію тореадора, без неї вважатиме себе
обманутою в найкращих сподіваннях... Надто міцно пов’язана наша пам’ять із
музичними образами безсмертної опери. Так виникла думка про створення
транскрипції».
Створюючи балет на основі музики Ж. Бізе, композитор
спирався саме на сюжет оперного варіанта (а не новели Меріме). Його ідея —
конфлікт волелюбної особистості із «суспільством масок», людей-маріонеток, які
жахаються проявів незалежності духу і несхожості з ними самими. Оркестрове
рішення тісно пов’язане з драматургією балету. Незвичний, на перший погляд,
склад оркестру — струнні та ударні — переконливо компенсував відсутність співу
і надав танцювальному ритму чіткості та рельєфності.
«Кармен-сюїту» виконують як оркестровий твір (сюїта, що
складається з 13 частин) і як балет, який став одним із найпопулярніших творів
цього жанру.
Послухати (переглянути відео) фрагменти з
балету «Кармен-сюїта» Ж. Бізе—Р. Щедріна.
За допомогою одного
запису розучити пісню Н. Май «Казка про кохання»
(або «Я бажаю вам добра»).
"Казка про кохання" Н.Май
|
Виконати відомі учням пісні за
їхнім бажанням.
Узагальнити матеріал.
Отже, кохання надихало митців на створення
великих шедеврів.
Завдання
22.04.2020р. Музичне мистецтво
Тема. Симфонічні фрески. симфонічні полотна.
Мета: познайомити учнів з творами воєнної тематики різних музичних жанрів; застосовувати інтеграційні технології
у висвітленні теми; збага- чувати слухацький досвід, загальний та мистецький кругозір
школярів. Розвивати емоційно-чуттєву сферу семикласників, предметні та міжпред-
метні компетентності, художньо-образне мислення, творчий потенціал, здатність визначати емоційно-образний зміст музичних
творів та засоби виразності.
Засобами мистецтва здійснювати патріотичне
виховання школярів; викли- кати пізнавальний інтерес до творів мистецтва воєнної
тематики; формува- ти в учнів художній смак, ціннісне ставлення до мистецтва.
Орієнтовний план уроку
Вхід до класу під звучання пісень воєнних років.
Бесіда за темою уроку.
Слухання І частини Сьомої («Ленінградської») симфонії
Д. Шостако-
Перегляд фрагменту балету «Ленінградська симфонія» на музику
Д. Шостаковича.
Презентація творчості Л. Грабовського.
Слухання твору Л. Грабовського «Симфонічні фрески»(https://www.youtube.com/watch?v=QTTtoqZMK9c). «Це не
повинно повторитися!» (фрагменти на вибір учителя). Творче завдання.
Слухання симфонічної картини «Політ валькірій»(https://www.youtube.com/watch?v=iE6MhlrLgb0) з опери Р. Вагнера
«Валькірія». Перегляд відеоматеріалу.
Презентація творчості М. Равеля.
Узагальнення матеріалу.
Підбиття підсумків уроку.
Вихід із класу під пісню «Синя хустинка» у виконанні К. Шульженко.
ХІД УРОКУ
• Музичні генії ХХ ст.
• «А музи не мовчали!»
• Сьома симфонія Д. Шостаковича.
• «Симфонічні фрески» Л. Грабовського.
Увійти до
класу під звучання пісень воєнних років. Щоб не порушу-
вати драматургію, матеріал попереднього уроку повторити наступного
ра- зу. Отже, це заняття присвячене воєнній тематиці. Розповісти учням про творчість Д. Шостаковича.
Чимало музичних
геніїв подарувало світу ХХ сторіччя. Творчості
Дмитра Дмитровича Шостаковича
(1906–1975) належить одна з найбільш правдивих
і вражаючих сторінок у музичному літописі нашої епохи. Йо-
го мистецтво є явищем вищого рівня, воно приголомшує слухачів, розпо-
відаючи про насущні проблеми людства. Музика композитора народжена могутнім художнім талантом музиканта і громадянина,
а її зміст визнача- ють великі події сучасної історії. Невипадково для вираження
своїх ідей композитор найчастіше звертався
до симфонії — найбільш філософського жанру
музики.
«Сьома симфонія
— це поема про нашу боротьбу, про нашу майбутню
перемогу», — так визначив зміст свого твору Дмитро Шостакович. Гігант-
ська музична фреска про грізне лихо людства була створена на самому по- чатку Великої
Вітчизняної війни — восени 1941 р. Композитор присвятив твір своєму рідному місту — Ленінграду.
Головним змістом Сьомої симфонії
Шостаковича є протиставлення
двох протилежних образів — добра і зла, мирного життя і фашистського нашестя. У І частині твору втілений конкретний
програмний задум: вона «... розповідає про
те, як у наше прекрасне мирне життя увірвалася стра- хітлива грізна сила — війна...
Експозиція І частини розповідає про щас- ливе життя людей, упевнених у собі та у
своєму майбутньому», — писав митець. Дві теми мирного життя доповнюють одна одну, створюючи єдиний образ: у першій — розмашистій
і сильній, підкреслено вольове начало,
у другій — м’яка наспівність, що уособлює образи рідної природи. Раптом у цю «музику тиші» прокрадається
ледь чутний, але чіткий барабанний дріб,
а на його тлі — простенька, ніби іграшкова мелодія. Але поступово вона розростається до гігантських розмірів,
11 варіацій теми нашестя ви- являють її жахливу сутність. Здається, ніщо
не може зупинити цю залізну лавину. Але шлях
їй заступає тема опору (видозмінена перша тема мир- ного життя), яка
звучить наче вигук, сповнений гніву й мужності. Друга тема мирного життя перетворюється на тужливий
реквієм за загиблими.
Послухати І частину Сьомої симфонії Д. Шостаковича.
Запитання:
— Якими музичними засобами у симфонії показано образ ворожого на-
шестя?
— Прослідкуйте за розвитком теми нашестя. Що в ній залишається не-
змінним, що змінюється?
Жахливі події та наслідки Другої світової війни відтворені майже усіма видами мистецтва. Так, художник
Борис Пророков створив серію кар- тин під назвою «Це не повинно повторитися!», у
якій висвітлив тему війни, атомного бомбардування
японських міст Хіросіми і Нагасакі та закликав
до збереження миру на Землі. За мотивами картин український компози- тор
Леонід Грабовський створив у 1961 р. монументальний твір «Симфо нічні фрески».
Презентацію творчості Л. Грабовського Леонід
Олександрович Грабовський (народ. 1935 р.) народився у родині музикантів. Навчатися музиці почав
з 5 років, але продовжити заняття зміг тільки
по закінченні війни. У Київській консерваторії юнак навчався у класах Левка Ревуцького та Бориса Лятошинського.
За висловами мит- ця, він почерпнув у свого педагога «його великий і непідробний
патріотизм та почуття українського мелосу».
На початку 1960-х років Леонід Грабовський
разом із композиторами Валентином Сильвестровим,
Віталієм Годзяцьким та Володимиром Загор- цевим створили групу «Київський авангард»
з метою ознайомлення з твор- чістю сучасних композиторів різних країн. Пізніше до
них приєдналися Іван Карабиць, Євген Станкович,
Володимир Губа.
З 1990 р. Леонід Грабовський мешкає
у США. Однією з причин його від’їзду було
прагнення глибокого вивчення електронної та комп’ютерної музики.
За формою «Симфонічні фрески»
є сюїтою, що складається з 7 невеликих частин. Кожна (крім першої) має програмну назву, пов’язана з
пев- ним малюнком художника: «Авторська передмова», «Тривога»,
«Наліт», «У руїнах», «Мати»,
«Хіросіма» та «Прокльон катам». Образ кожної «фрески» розкривається оригінальними музичними
засобами, притаман- ними типу мислення композитора-авангардиста. Своїм твором митець
за- кликає: «Ні війні! Це не повинно повторитися!»
Учні слухають фрагменти «Симфонічних фресок» Л. Грабовського (на вибір учителя) і висловлюють свої враження від
музики.
Продовжити роботу над «Баладою
про мальви» (муз. В. Івасюка), до- магатися емоційного осмисленого виконання.
Виконати відомі учням пісні на розсуд учителя
та за бажанням школярів.
На цьому уроці учні продовжують знайомитися
з шедеврами симфонічної музики — дивовижного мистецтва, що є одним з найяскравіших проявів фантазії та творчої енергії митців. Її
жанрове розмаїття допомагає передавати світ ідей і образів, гармонію і дисгармонію життя, найтон-
ші відтінки почуттів. «Звуковим дивом» називають симфонічний оркестр, адже палітра його виражальних засобів є винятково
різноманітною і спро- можна змалювати дивовижні полотна.
Запитання:
— Пригадайте жанри симфонічної музики, з якими ви познайомили-
ся минулого року.
— Які симфонічні твори вам найбільше запам’яталися і сподобалися?
Ознайомити учнів з творчістю німецького композитора Ріхарда Вагнера (1813–1883).
Ріхарда Вагнера називають останнім видатним романтиком ХІХ століття. Його вплив на світову культуру був величезним, він став «володарем дум» ряду поколінь. В музиці композитора, як у
фокусі, відображені гострі суперечності епохи,
вона переповнена «усіма пристрастями світу, усіма ві- яннями землі» (за висловом
Ромена Роллана).
З дитячих років Вагнер захоплювався
міфологією, поетичними переказами, театром, музикою. Перший композиторський досвід
15-річного юна- ка був викликаний бажанням створити музику до слів написаної ним
трагедії. З музичним театром пов’язане і все подальше його життя, насичене бурхливими подіями, грандіозними прагненнями,
різкими контрастами.
Ріхард Вагнер пройшов складний та
суперечливий життєвий шлях.
Він брав участь у революційних подіях
1849 р. в Дрездені, після чого
10 років провів в еміграції, а згодом став прихильником реакційних
по- глядів. Але до кінця життя композитор залишався художником, для яко- го мистецтво
— велика сила, яка покликана «облагородити норов народу». А ще він завжди залишався вірним своєму головному
завданню — створен- ню нового жанру — музичної драми, в якій повинні об’єднатися
музика, поезія та живопис. Ріхард Вагнер
увійшов в історію музичного мистецтва як
видатний реформатор оперного жанру ХІХ ст.
Метою цієї реформи було створення
монументального програмного вокально-симфонічного
твору у вигляді драми, який замінив би усі види
оперної та симфонічної музики. В музичній драмі музика ніби тече безпе- рервним
потоком, а вокальні номери замінені емоційно насиченими речи- тативами.
Отже, обдарування композитора найяскравіше
проявилося саме в оперному жанрі. Важливе місце в його операх посідають великі самостійні оркестрові епізоди — увертюри, антракти,
симфонічні картини, які пере- творилися на яскраві інструментальні полотна.
Деякі з них стали шедеврами програмної
симфонічної музики, що звучать соковито і могутньо, спа- лахуючи безліччю барв.
Серед найвідоміших оркестрових оперних епізодів
Вагнера — увертюри до опер «Лоенгрін», «Летючий голландець», «Тангей- зер»,
«Тристан та Ізольда», а також оркестрові картини «Шелест лісу» та «Політ валькірій» з тетралогії (оперного циклу
з 4 творів) «Кільце нібелун- га». До неї входять опери «Золото Рейну», «Валькірія»,
«Зігфрід» та «За- гибель богів». Найпопулярнішим фрагментом цього монументального
твору стала яскрава симфонічна картина «Політ
валькірій» з опери «Валькірія».
«Високо в горах звучить непереможний клич валькірій. Войовничі діви злі-
таються на своїх повітряних конях, збираючи душі загиблих воїнів...»
Учні слухають (переглядають фрагмент опери) оркестрову картину
«Політ валькірій» з опери «Валькірія» і висловлюють свої
враження.
Ріхард Вагнер «був наділений великою
силою музичної уяви, він від-
крив нові форми у своєму мистецтві,
... він був, можна сказати, генієм, який
стояв у німецькій музиці поряд з Моцартом, Бетховеном, Шубертом
і Шуманом...», — писав П. І. Чайковський. Не поділяючи, однак, всіх
поглядів композитора на мистецтво, він відзначив величезний внесок митця у розвиток симфонічної музики.
Упродовж розмови учні познайомляться
зі славнозвісним «Болеро» французького
композитора Моріса Равеля, який став чи не найвідомішим симфонічним твором ХХ століття.
Творчість Моріса Равеля (1875–1937)
стала найвидатнішим явищем у французькій музичній культурі першої третини ХХ ст. Поряд з Клодом Дебюссі він став засновником нової музики. За
життя композитор здобув славу знавця оркестру,
майстра інструментальних барв. Згодом симфонічні полотна М. Равеля стали називати прекрасними й
досконалими. Творчість митця є гордістю французької
національної класики.
«Болеро» — найвідоміший твір
композитора — з’явився на світ майже випадково,
але саме він перетворив композитора з добре відомого в себе на батьківщині на світову зірку. Спочатку цей твір
замислювався як хорео- графічна картина, призначався для відомої балерини Іди Рубінштейн
і був написаний у ритмі старовинного іспанського
танцю. Та після прем’єри ба- лету композитор був приголомшений успіхом твору, який
у розмові з друзями називав «оркестровою п’єсою без музики». Але ця музика
підкорила глядачів, і незабаром почалося
її самостійне життя на концертній естраді,
вже незалежно від балету.
М. Равель був видатним майстром оркестровки,
у тому числі й у пошуках нових тембрів. «Болеро»
виконується великим складом оркестру з численною групою ударних інструментів і трьома саксофонами, які до-
дали звучанню легкого відтінку джазовості. Побудований твір надзвичай- но просто:
його основу складають три незмінні компоненти — ритм, мелодія,
темп. Але завдяки динамічному і тембровому насиченню музики,
він перетворюється на картину небаченого
розмаху. Незмінні ритм і мелодія
переходять від інструмента до інструмента, що разом з динамічним нарос- танням
створює надзвичайний ефект. Наприкінці твору звучить весь потуж- ний оркестр (tutti),
мелодія сягає кульмінації, розкриваючись у яскравому
фіналі. Останні такти «Болеро»
— наче сліпучо-грандіозна хода, що усе змітає
на своєму шляху.
Учні слухають ( переглядають відео) варіанти виконання «Болеро»
М. Равеля, в тому числі — хореографічні, лазерне шоу тощо.
Моріс Равель — композитор-новатор, проте він ніколи не заперечував традиційних законів гармонії та композиції. Прихильність
до класичних традицій і водночас сміливість
пошуків пояснює величезну популярність творчості
композитора.
Узагальнити матеріал. Світ ідей і
образів, розкритих у симфонічній музиці,
досить широкий. Вона з величезною силою впливає на слухачів, формуючи їхні почуття, збагачуючи інтелект, пробуджуючи
уяву.
Узагальнюючи матеріал, ще раз підкреслити
звернення до воєнної тематики різних видів мистецтва (літератури, живопису, музики,
театру, хо- реографії, кінематографу) як однієї з найактуальніших у наш час.
Завдання
Тема. Новаторство, що стало класикою
Мета: збагатити уявлення учнів про творчість С. Прокоф’єва; познайомити з музикою балету «Ромео і Джульєтта», з’ясувати
її особливості; застосо- вувати інтеграційні технології у висвітленні теми; розширювати
кругозір та слухацький досвід школярів.
Розвивати емоційно-чуттєву та інтелектуальну
сфери учнів, предметні та міжпредметні компетентності,
творчий потенціал, художньо-образне мис- лення.
Виховувати чуйну й мислячу особистість,
освічену і гармонійно розвинуту; формувати
у семикласників художній смак, ціннісне ставлення до класич- ної музики і творчості
видатних композиторів.
ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН УРОКУ
Вхід до класу під музику ІІІ частини Симфонії №1 («Класичної»)
С. Прокоф’єва.
Повторення матеріалу попереднього уроку.
Бесіда за темою уроку.
Презентація творчості С. Прокоф’єва.
Знайомство з балетом «Ромео і Джульєтта» С. Прокоф’єва.
Слухання фрагментів балету «Ромео і Джульєтта» (перегляд відео):
«Джульєтта — дівчинка»(https://www.youtube.com/watch?v=eTnoNxhc2Dc), «Танець лицарів»(https://www.youtube.com/watch?v=OAZG0cMltj0); «Монтеккі і
Капулетті» (https://www.youtube.com/watch?v=oMIAVbqaJm8) та
Знайомство із сучасними аранжуваннями музики С. Прокоф’єва. Творче
завдання.
Розучування «Пісні про пісню» Т. Петриненка або «Спасибі,
музико»
(муз. М. Мінкова).
Виконання вивчених пісень (на розсуд учителя та за бажанням учнів).
Узагальнення матеріалу.
Підбиття підсумків уроку.
Вихід із класу під музику «Класичної симфонії» С. Прокоф’єва.
ХІД УРОКУ
Класичну музику написати не можна. Усіляка нова чи так звана новаторська му- зика,
якщо вона є талановитою і залиша- ється у століттях, — стане класичною.
Сергій Прокоф’єв
Домінанти уроку
• Сергій Прокоф’єв — класик ХХ століття. • Композитор-новатор.
• Балет «Ромео і Джульєтта».
Увійти до класу під музику ІІІ частини Симфонії № 1 («Класичної»)
С. Прокоф’єва. Пригадати матеріал попередніх уроків.
Запитання:
— Чим схожа творчість двох великих німецьких композиторів —
Й. С. Баха і Л. ван Бетховена?
— Як би ви охарактеризували особливості музики
цих двох музичних геніїв?
— Розкажіть про музичний твір, який вам найбільше сподобався.
Цей урок присвячений творчості видатного композитора-новатора,класика ХХ ст. Сергія Сергійовича
Прокоф’єва (1891–1953). У творчому доробку
митця є й авангардистські твори, і гармонійна та ясна у своїй про- стоті музика.
Його творчість вражає жанровим розмаїттям і багатством уті- лених образів. Опери
і балети, симфонії та концерти, кантати й ораторії, сонати і сюїти, пісні та музика для театру і кіно
— усі ці твори є зразками унікального й неповторного
творчого стилю видатного майстра.
«Творчість Прокоф’єва — гордість нашої
музичної культури. Вона гли- боко сучасна, адже композитору вдалося передати в звукових
образах дух епохи, бадьорість, впевненість,
мужність і силу. Вона — взірець новатор- ства, адже Прокоф’єв, який не терпів ніяких
штампів..., рішучо оновлю- вав художні засоби музичної виразності. Вона — безсмертна,
адже, спи- раючись на естетичні принципи оптимістичного світосприйняття, дихає щирою любов’ю до людей, до всього світлого і прекрасного».
В. Фомін
Народився майбутній композитор в Україні (у маєтку Сонцовка Катеринославської губернії, нині Донецька
область), у родині вченого-агро- нома. В 3 рочки хлопчик проявив інтерес до музики,
і мати познайомила його з фортепіано. У
9-річному віці Сергій пробує писати опери і серйозно займається композицію з педагогом Рейнгольдом
Глієром. Згодом, коли юнак став студентом
Петербурзької консерваторії, його педагогами були відомі композитори М. Римський-Корсаков та А.
Лядов.
Вже ранні твори композитора вражають
яскравістю образів і виразних засобів, незвичністю нової музики. Митець усвідомлював, що відкри-
ває «нові береги», і був впевнений у правильності обраного шляху.
Після революційних подій 1917 р. С.
Прокоф’єв на довгі роки був віді- рваний від рідної землі. Деякий час він гастролював
країнами світу, висту- пав у США, Японії, Франції, де здобув визнання як композитор
і видатний піаніст. Але йому вкрай не вистачало
життєдайної сили рідної землі. То-
му 1933 р. Прокоф’єв приймає рішення остаточно повернутися на батьків-
щину. Із того часу розпочався новий яскравий етап його творчості. Одним з перших творів цього періоду став балет «Ромео
і Джульєтта».
Запитання:
— Пригадайте відомі вам балети С. Прокоф’єва.
— Розкажіть сюжет трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта».
Отже, найвідоміші
балети С. Прокоф’єва «Попелюшка», «Кам’яна квітка» та «Ромео і Джульєтта» —
справжні шедеври балетного мисте- цтва. У кожному з них композитор переосмислив
сюжети відомих літера- турних творів, втіливши власну ідею про красу людських почуттів
і чеснот, що протистоять злу. Музика балету
«Ромео і Джульєтта» визнана геніаль- ним твором композитора. Однак справжнє визнання
вона здобула не одра- зу. Спочатку музика здавалася занадто складною і непридатною
для хорео- графії, але з часом її неприйняття
перетворилося на справжній тріумф.Балет складається з 52 окремих номерів,
які передають загальну сюжетну лінію трагедії англійського
драматурга В. Шекспира — історію кохання юнака та дівчини, які належали
до ворогуючих родин. Ознайоми- ти учнів з деякими фрагментами балету «Ромео і Джульєтта».
«Джульєтта — дівчинка» з ІІ картини
балету — це своєрідний му-
зичний портрет юної героїні — то безтурботної
й пустотливої, то ніжної
й мрійливої. Контрастні характеристики
образу дівчинки-підлітка різко
і раптово змінюють одна одну. Легкість
і жвавість першої теми вираже-
на у простій гамообразній мелодії,
що передається від інструменту до ін- струмента. Витонченість й ніжність другої
теми підкреслені композитором ритмом
гавоту. Третя тема — наспівна, чиста, лірична, звучання мелодії дивовижно прозоре, легке, виразне. Всі три теми
Джульєтти супроводжу- ють її протягом усього балу. Радимо переглянути фрагмент фільму-балету з Галиною Улановою в головній ролі («Джульєтта з годувальницею»).
Однією з неперевершених виконавиць
ролі Джульєтти в балеті С. Прокоф’єва була видатна балерина
Галина Уланова. Якщо спочатку во- на не розуміла, «як можна танцювати під таку музику»,
згодом цей балет, ця музика і ця роль стали
для великої балерини улюбленими. «Музика
Прокоф’єва зливалася з Шекспіром. За всієї новизни й сучасності звучан- ня
дивовижна відповідність балету Прокоф’єва трагедії Шекспіра — ось у чому причина успіху цієї вистави», — писала вона. «Його (Прокоф’єва) музика — родоначальниця і душа танцю, його Джульєтта
— моя улюблена героїня, уособлення того світла,
гуманізму, духовної чистоти і піднесенос-ті, які зачаровують ледь не в кожному
творі Прокоф’єва».
Музика «Танцю лицарів» («Монтеккі
й Капулетті») наче уособлює люту ненависть ворогуючих сімей, що
передано в дисонуючих акордах і грізному звучанні. Середній розділ — витончений танок Джульєтти
і Па- риса — це одна з найщемкіших сторінок балету. Такий різкий контраст ще яскравіше відтіняє трагізм і страшну руйнівну
силу середньовічних забо- бонів. Переглянути цей фрагмент балету.
П’єса Шекспіра про юних закоханих
надихала багатьох композиторів.
Але жоден з них не перевершив блискучої музики С. Прокоф’єва, яка перетворила п’єсу на дивовижно яскравий драматичний балет.
За допомогою нотного запису розучити
«Пісню про пісню» Т. Петриненка (https://www.youtube.com/watch?v=g6SWbdqwq1U)
1.Зорепадом летять роки
У минуле, у віки.
Шлях, що пройдено не пройдеш,
Що минуло не вернеш.
Тільки пісня нам зупинить час,
Що так біжить від нас.
Тільки пісня нам поверне знов
Нашу юність і любов.
2.Нам дано будувать мости
У незнанії світи.
І додому, де вірно ждуть
Довгих років, довга путь.
Тільки пісня у чужім краю
Здолає сто доріг.
І кохану нагада твою,
І далекий твій поріг.
3.Зорепадом летать роки
У майбутнє і віки.
Серед радощів і біди
З нами пісня назавжди.
Тільки пісня поміж тисяч мрій
Поведе до майбуття.
Пісня – матір щастя і надій.
Без пісень нема життя.
Узагальнити матеріал. Сергій Прокоф’єв
залишив яскравий слід у сві- товій музичній культурі. Сонячне мистецтва видатного
майстра, сміливого новатора стало визнаною
класикою ХХ ст.
Запитання та завдання
1. Чим подобається вам балетний жанр?
2. У чому, на вашу думку, полягає новаторство музики С. Прокоф’єва?
3. Які події сучасності ви б озвучили музикою «Танцю лицарів»?
4. Складіть галерею портретів відомих танцівників різних країн, які
виконували ролі Ромео і Джульєтти.
5. Перегляньте фільм-балет «Ромео і Джульєтта» з Г. Улановою
в головній ролі.
08.04.2020р.
Тема. Великі постаті музики.
Мета: підкреслити значення творчості Й. С.
Баха для розвитку світової музичної
культури; познайомити учнів з музикою «Токати і фуги ре мінор»,а також з
сучасними обробками творів великого композитора; збагачувати кругозір та
слухацький досвід семикласників; застосовувати інтерактивні технології;
дати поняття «токата», «поліфонія», «фуга».
Розвивати
емоційну та інтелектуальну сфери школярів, предметні та між-
предметні
компетентності, художньо-образне мислення, здатність розумі-
ти глибину
класичних творів і особливості сучасних інтерпретацій.
Виховувати в
учнів любов до класичної музики, підтримувати пізнавальний інтерес
до творчості великих композиторів; формувати художній смак, імунітет
проти вульгарності, ціннісне ставлення до мистецтва.
ХІД УРОКУ
Вхід до
класу під звучання «Прелюдії до мажор» з ДТК Й. С. Баха.
Бесіда за
темою уроку.
Презентація
творчості Й.С. Баха. Перегляд відеоматеріалу.
Слухання
(перегляд відео) «Токати і фуги ре мінор» Й. С. Баха.
https://www.youtube.com/watch?v=vY3betiwGdc
https://www.youtube.com/watch?v=vY3betiwGdc
Знайомство з
сучасними обробками творів Й. С. Баха.
Творче
завдання.
Розучування
пісні «Здрастуй, світ!» (муз. Л. Квінт).
Виконання
вивчених пісень (на вибір учителя та за бажанням учнів).
Узагальнення
матеріалу.
Підбиття
підсумків уроку.
Вихід із
класу під звучання «Токати ре мінор» Й.С. Баха в обробці В. Мей.
Орієнтовний зміст уроку
і методичні
рекомендації
Увійти до
класу під звучання «Прелюдії до мажор» Й. С. Баха. З цим
твором учні
знайомилися у 6 класі, як і з іншими творами великого музи-
канта. Отже,
урок присвячений творчості Йоганна Себастіана Баха (1685–
1750).
Феномен цього німецького композитора
не має собі рівних у світовій музиці. Жоден з композиторів так не впливав на
творчість музикантів наступних поколінь, як великий Бах, він назавжди
залишиться нашим видатним сучасником. Й сьогодні його музика є взірцем духовної
та музичної гармонії. Вплив творчості митця на майбутнє музичного мистецтва,
його причетність до кожної наступної епохи — це головна грань його неосяжного
генія. Сповнені трагічними подіями ХХ і початок ХХІ ст. теж не могли обійтися
без спілкування з музикою видатного композитора.І в наш час відчувається її
зв’язок з сучасністю.
— Розповідь про життя і творчість Й. С. Баха.
Творчість
видатного митця не одразу стала надбанням наступних поколінь. Її осягнення
тривало протягом ХІХ ст., почавшись з виконання (після 100-літнього забуття)
«Пристрастей за Матфеєм» у 1829 р. під керуванням юного композитора-романтика
Фелікса Мендельсона-Бартольді. У цьому
великому творі могутня постать Баха з’явилась у всій своїй величі.
«Музика Баха
— небесна гармонія, що досягається не вухами, не
очима, а
невідомими почуттями», — писав німецький поет Йоганн Гете.
В органних
творах митця, що нагадують спрямовані до небес готичні спо-
руди,
відчувається справжня гармонія Всесвіту» (за висловом Альберта Ей-
нштейна).
Улюбленим інструментом Й.С. Баха був
орган, незмінний супутник
всього його
творчого життя. Завдяки майстерності композитора і виконавця-віртуоза він
перетворювався на могутній інструмент-оркестр, спроможний виражати
найпотаємніші почуття й думки, всю глибину творчого задуму митця. Ще за життя
Бах здобув славу віртуоза-органіста і майстра імпровізацій. Мабуть, саме з
блискучої імпровізації народилася і славнозвісна «Токата і фуга ре мінор»,
створена композитором у молоді роки.
Пояснити
учням, що токата (від італ. —
торкатися) — це твір для клавішних інструментів (клавесина, органа), витриманий
у швидкому, чітко ритмованому русі з характерною ударною молоточкообразною
технікою виконання. Поліфонія — багатоголосий склад музики, в якому окремі голоси
мають самостійне значення. Фуга — твір поліфонічного складу, заснований на
послідовному повторенні однієї теми в усіх голосах. Бах вдавався до такого
образного порівняння: кожний голос у творі, кожна тема — це наче особистість,
поліфонічний твір — наче бесіда між ними.
Серед інших органних творів «Токата і
фуга ре мінор» вирізняється
рідкісним
багатством і розмаїттям звучання. Це справді один з найвидатніших творів Баха,
написаних для органа. Він відкривається грандіозним могутнім вступом. За першою
віртуозною частиною слідує фуга, кожна наступна фраза якої розвивається у більш
складний візерунок. У фузі найповніше розкривається звучання всього діапазону
органа. Фінальні такти твору вражають величним грандіозним розмахом.
Слухають «Токату і фугу ре мінор» Й. С. Баха і висловлюють свої враження
від музики.
Запитання:
— Яке
враження справила на вас музика великого композитора? Які
асоціації
викликала?
— Чому, на
вашу думку, музика Й. С. Баха є дуже популярною в наш час?
— Як ви
вважаєте, чим вона приваблює сучасних музикантів?
Серйозна класична музика привертає
пильну увагу сучасних музикантів. Вони здійснили чимало обробок і аранжувань
класичних творів. Серед цих обробок є оригінальні творчі рішення, виконані
яскраво, художньо, з великою фантазією. Такий напрям в рок-музиці здобув назву
«арт-рок»: сучасні музиканти зверталися до традиційних академічних жанрів, широко
використовували відомі класичні теми, створюючи оригінальні сучасні версії-інтерпретації.
Один із найбільш сміливих експериментів в музиці належить Жаку Лузьє, який
створив джазові імпровізації на основі творів Баха, а також відомій скрипальці
Ванессі Мей, талановиті сучасні інтерпретації класичних творів якої підкорили
слухачів всього світу та ін.
Познайомити
учнів із сучасними аранжуваннями творів Й. С. Баха.
«У його
музиці могутня сила. Вплив його музики не підпорядкований
впливові
часу і незалежний від нього!»
Леонард
Бернстайн
Велична
музика Баха подібна Космосу, вона спонукає до серйозних роздумів про життя,
долю, вічність.
Життя,
життя. Воно щодня невпинно
Виконує свій
вічний заповіт...
Спинися — і
задумайся, Людино,
Навіщо і
чого прийшла на світ...
Олександр Богачук
Учні розучують пісню Л. Квінт
«Здрастуй, світ!»
(вірші В. Кострова, пер. В. Федоренка). Звернути увагу на 2-частинну побудову
пісні, ладові зміни (мінор—мажор), які підкреслюють головну думку, загальне
оптимістичне, життєствердне, радісне звучання пісні. Підтримує цей позитивний настрій
виконання пісень на вибір учителя та за бажанням учнів.
Запитання:
— Чим, на
нашу думку, схожі музика Й. С. Баха і пісня сучасного
Композитора?
Узагальнити матеріал.
Отже, Й. С. Бах був геніальним новатором свого
часу, який відкрив для розвитку світової музичної культури нові перспективи.
Його могутній вплив позначився на творчості композиторів наступних поколінь.
01.04.2020р.
Тема. Новітні музичні
явища і вподобання сучасного слухача
Мета: показати широкий
спектр жанрів та напрямів, що пропонує сучасному слухачеві музичне мистецтво;
розкрити поняття «популярна музика», «диско», ознайомити учнів з історією
розвитку світової поп-музики та творчістю мегазірок; збагачувати кругозір та
слухацький досвід школярів. Застосовувати інтеграційні технології. Розвивати
емоційно-чуттєву сферу семикласників, предметні та міжпредметні компетентності,
творчі здібності, вміння розуміти особливості музичних творів різних напрямів і
жанрів. Виховувати чуйну й мислячу особистість, гармонійно розвинену і обізнану
в галузі музичного мистецтва; формувати художній смак, ціннісне ставлення до
творчості видатних композиторів і виконавців.
Орієнтовний план
уроку
Вхід до класу під
звучання пісні «Нью-Йорк, Нью-Йорк» у виконанні Френка Сінатри.
Повторення матеріалу попереднього уроку.
Продовження роботи
над піснею «Ластівка» (муз. О. Білаша).
Виконання вивчених
пісень (на вибір учителя та за бажанням учнів). Бесіда за темою уроку.
Презентація творчості Майкла Джексона, Мадонни, Вітні Х’юстон, гуртів «ABBA» та
«Boney-M». Слухання (перегляд відео) музичних композицій у виконанні М.
Джексона («You Are Not Alone», «Black Or White» або «Earth Song»); Мадонни
(«Frozen» або «La Isla Bonita»); Вітні Х’юстон («I Will Always Love You»);
«Boney-M («Sunny») та ін. — на вибір вчителя. Слухання пісні «Все буде добре» у
виконанні українського рок-гурту «Океан Ельзи».
Підспівування.
Узагальнення матеріалу.
Підбиття підсумків
уроку. Вихід із класу під звучання пісні «Все буде добре» у виконанні
українського рок-гурту «Океан Ельзи».
Орієнтовний зміст уроку і методичні рекомендаці Традиції не
безсмертні. Вони народжуються, розвиваються, живуть в мистецтві і... змінюються
іншими. С. Козачков Домінанти уроку • Із історії поп-музики. • Кумири
мільйонів. Творчість мегазірок світової поп-музики. • Українська поп- і
рок-музика.
Увійти до класу під
звучання пісні «Нью-Йорк, Нью-Йорк» у виконанні Френка Сінатри. Коротко
повторити матеріал попереднього уроку.
Продовжити роботу над
піснею «Ластівка» (муз. О. Білаша), домагатися наспівного, ліричного
звучання. Виконати вивчені пісні — на вибір вчителя та за бажанням учнів. Цей
урок ніби підбиває підсумок блоку уроків, присвячених новітнім явищам музичного
мистецтва. Для сучасного слухача воно пропонує широкий спектр напрямів та
жанрів: класична музика з її надзвичайним багатством звучань; джаз, сповнений
невичерпними імпровізаціями; енергійний рок; фольклорна музика, що виражає
самобутність і багатогранність народної душі. «Кожен вибирає для себе», — так
можна сказати про наші музичні вподобання. Запитання: — А якій музиці віддаєте
перевагу ви? Які її напрями найбільш приваблюють вас і чому? У лексикон
сучасної людини давно увійшло поняття «поп-музика».
Пояснити, що цим терміном називають окремий вид сучасного музичного мистецтва,
що являє собою сукупність різноманітних стилів і жанрів переважно розважального
естрадного характеру. Основні риси поп-музики — простота і невибагливість
інструментального супроводу та мелодійність композиції, де центральну роль
виконують вокал і ритм. Головна форма композиції в поп-музиці — пісня, зазвичай
присвячена особистим почуттям. Для кожного періоду розвитку музичного мистецтва
поп-музика (у значенні «популярна музика») була різною. Свого часу до неї
належали народна музика, джаз і блюз, а потім і рок. Словосполучення поп-музика (в англ. мові — pop song)
з’явилося ще у 1926 р. і означало музику, яку слухала велика кількість людей.
Іноді її важко було відрізнити від інших стилів, тому вона здобула назву
«традиційний поп», який мав у кожному регіоні свої характерні риси.
www.e-ranok.com.ua 121 Попередниками поп-музики були народна музика, балади та
міський романс. Розвиток цього виду сучасного музичного мистецтва в різних
країнах відбувався паралельно з джазом та роком (США, Велика Британія),
шансоном (Франція) та ін. Отже, поняття «популярна музика» означає зрозуміло
викладену, загальнодоступну, широко відому — таку, що користується загальним
визнанням у певний період. Водночас поняття «естрадна музика» визначає
спрямованість на конкретне середовище, попит у певної вікової категорії.
Зауважити, що на розвиток світової поп-музики значною мірою вплинула американська
художня культура. Чимало виконавців із різних країн рівнялися на зірок
американської естради, намагалися наслідувати їхнім сценічним образам,
здобуваючи цим популярність на батьківщині. Легендою американської естради в
середині ХХ ст. став відомий співак Френк
Сінатра, чия слава в усьому світі не згасає й досі. Пісні в його виконанні
увійшли до класики світового музичного мистецтва, ставши кращими зразками
естрадно-джазової манери співу. Його відома пісня «Нью-Йорк, Нью-Йорк» є
своєрідною візитівкою естради США. Ця пісня прозвучала на початку уроку. З
появою на телебаченні музичних каналів у 1980-х роках формується культура
відеокліпів, а на небосхилі американського шоу-бізнесу спалахують такі яскраві
мегазірки поп-музики як Майкл Джексон, Мадонна, Вітні Х’юстон. Їхня творчість —
це знакове явище світової культури ХХ століття. «Король поп-музики» Майкл
Джексон вважається найбільш успішним виконавцем.
Майкл Джозеф Джексон (1958–2009) —
афроамериканський попмузикант, співак і композитор, володар 15 премій «Греммі»
і десятків інших премій. У світі продано 750 мільонів альбомів Джексона. Він
зробив значний внесок у розвиток популярної музики, відеокліпів, сценічного
танцю і моди. На сцені застосовував складні для виконання техніки («Робот»,
«Місячна хода» та ін.) Учні слухають (переглядають відео) фрагментів відомих
композиції у виконанні Майкла Джексона: «You Are Not Alone»https://www.youtube.com/watch?v=hK2GVG5m46Q («Ти не самотній»),
«Black Or White» («Чорний чи білий»), або інші; Мадонни «Frozenhttps://www.youtube.com/watch?v=MDM0yAJjlBo або La Isla
Bonita»; Вітні Х’юстон «I Will Always Love You»https://www.youtube.com/watch?v=MDM0yAJjlBo («Я завжди буду кохати тебе»).
Поява стилю диско стала справжнім проривом у поп-музиці. Він втілився у
творчості таких груп, як АВВА (Швеція) і Boney-M (Німеччина). Розвиток цього
стилю спричинив витіснення рок-н-ролу як основного танцю. Із того часу в
поп-музиці танцювальний напрям (dance music) стає одним з основних. Музиці
диско притаманний чіткий ритм ударних, швидкий темп. Отже, диско — стиль
популярної танцювальної музики, що характеризується рівномірним підкресленим
ритмом, провідною роллю вокалу, клавішних, струнних та електронних
інструментів. Від цього терміну з’явилося поняття «дискотека», яке набуло
масового поширення.
Як приклад, прозвучить відома композиція «Boney-M» —
«Sunny». Зауважити, що вплив музики США на мистецтво інших континентів у ХХ ст.
є дуже відчутним, а сучасна масова культура все більше www.e-ranok.com.ua 122
перетворюється на шоу-бізнес. І нехай хтось вважає цю галузь лише комерційним
проектом, але талант і яскраві прояви творчості завжди були супутниками
справжнього мистецтва.
Запитання: —
Розкажіть про своїх улюблених виконавців. — Що в їхній творчості вас приваблює?
У сучасній українській поп-музиці представлені майже всі музичні напрями.
Популярність багатьох вітчизняних виконавців давно вийшла за межі України.
Розвивається також українська рок-музика. Серед найвідоміших її сучасних
представників рок-гурти різного напряму: «Брати Карамазови», «Воплі
Відоплясова», «Океан Ельзи», «Плач Єремії». Однією з найвідоміших пісень
«Океану Ельзи» є знаменита «Все буде добре»,https://www.youtube.com/watch?v=dL-9QgWyefw що дарує море позитиву і надію на
краще майбутнє. Учні слухають цю пісню і підспівують.
Узагальнити матеріал
уроку. Різні жанри музичного мистецтва — і легкі, і серйозні — завжди знаходили
свого слухача. Музичне мистецтво об’єднує людей почуттям захоплення і розуміння
прекрасного, звертаючись до вічних тем і даруючи людям яскраві барви життя.
Запитання та завдання
1. Розкажіть про ваше
ставлення до сучасної поп-музики.
2. Чи вважаєте ви
поп-музику важливою частиною сучасного музичного мистецтва?
3. Яку роль, на вашу думку, відіграє поп-музика в нашому
житті?
4. Підготуйте
презентацію, присвячену творчості свого улюбленого виконавця і його ролі в
сучасної музиці.
5. Перегляньте
відеокліп, знятий на пісню «Earth Song» («Пісня Землі») у виконанні Майкла Джексона.
Яка важлива тема в ньому порушена?
Комментариев нет:
Отправить комментарий