Зарубіжна література 10 клас

12.05.

Контрольна робота за темою:

 «Перехід до модернізму. Взаємодія символізму й імпресіонізму в ліриці. ДРАМАТУРГІЯ кінця XIX- початку XX ст.»

10 клас

Початковий рівень (6 б.)

1. Ш. Бодлер започаткував модерністську течію:

а) футуризм;

б) символізм;

в) імпресіонізм.

2. Провідний мотив збірки «Квіти зла»:

а) невідворотності людської долі;

б) несумісності реальності й ідеалу;

в) безрезультатності пошуку краси.

3. «Батьком верлібру» часто називають:

а) Ф. І. Тютчева;

б) А. А. Фета;

в) В. Вітмена.

4. Автором збірки «Квіти зла» є:

а) Ш. Бодлер;

б) В. Вітмен;

в) Ф. І. Тютчев.

5. «Осінню пісню» написав:

а) Поль Верлен;

б) А. А. Фет;

в) А. Рембо.

6. В якій країні народився Артюр Рембо:

а) Німеччина;

б) Франція;

в) Франція.

7. Імпресіонізм та символізм — течії:

а) романтизму;

б) модернізму;

в) реалізму.

8. Кого називають «бельгійським Шекспіром»?

а) Г. Ібсена;

б) Артюра Рембо;

в) Моріса Метерлінка.

9. Зазначте, яким із видів композиції є  даний фрагмент твору «Синій птах»: «Зв'язок казкових ідеалів і повсякденного життя. Процес пізнання – нескінченний. Істину не можна пізнати раз і назавжди…»?

а) розвиток дії;

б) розв’язка;

в) епілог.

10. Збірку «Листя трави» написав:

а) Ш. Бодлер;

б) В. Вітмен;

в) Ф. І. Тютчев.

11. Особистість, здатна перетворити мрію на дійсність, здолати розрив між ідеалом і дійсністю,— такий ліричний герой характерний для:

а) імпресіонізму;

б) символізму;

в) неоромантизму.

12.  Що об’єднує цих письменників : Артюр Рембо, Поль Верлен, Шарль Бодлер?

а) вони всі народилися у Франції;

б) вони є представниками символізму;

в) вони писали верлібром.

Середній рівень ( 2 б.)

13. Дати визначення поняттям:

·        Імпресіонізм;

·        Сугестія;

·        Верлібр;

·        Драма-феєрія;

Достатній рівень (дати коротку відповідь на запитання)  (2 б.)

14. Пояснити  назву вірша « Моя циганерія» Артюра Рембо?

15.  Хто це -  «альбатрос»?

16. Хто із символістів отримав Нобелівську премію з літератури?

17.  З яким із  українських творів можна провести паралель драми-феєрії «Синій птах»?

Високий рівень (дати повну відповідь на запитання)  (2 б.)

18.  Напишіть рецензію або відгук на будь-який твір, який вам сподобався з цієї  теми. 

28.04.

Тема. Моріс Метерлінк «Синій птах». М. Метерлінк як теоретик і практик «нової драми». Концепція символістського театру

Мета — формувати компетентності: предметні (знання про життя та творчість М. Метерлінка; розуміння особливостей його драматургії й упливу його творчості на розвиток світової літератури; навички робити висновки, складати конспекти; культуру усного мовлення; уміння працювати в групах, парах; високі моральні якості особистості; любов до художнього слова; естетичний смак); ключові (уміння вчитися: пізнавальну активність; комунікативну: навички спілкування в колективі; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; загальнокультурну: прагнення літературної освіченості; світогляд).

Тип уроку: урок опанування нових знань.

Обладнання: портрет М. Метерлінка, видання його творів, ілюстрації до них.

Перебіг уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Аналіз та коментування контрольної роботи

2. Евристична бесіда

· Що таке символізм? Імпресіонізм?

· Назвіть відомих вам письменників-символістів.

· Якими є головні мотиви їхньої поезії?

· Чим різняться символізм Ш. Бодлера та П. Верлена?

· Розкрийте особливості верленівської поетики.

· Наведіть приклади використання символів у поезіях А. Рембо.

ІІI. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

— Поміж відомих новаторів у галузі драматургії відомі імена Б. Брехта, Г. Ібсена, Дж. Б. Шоу. Кожен з них зробив свій внесок у розвиток національного театру та драматургії. Моріс Полідор Марі Бернар Метерлінк також один із загальновизнаних експериментаторів. Цього найвидатнішого драматурга Бельгії, якого ще за життя називали бельгійським Шекспіром, вважають засновником символістського театру. Моріс Метерлінк — лауреат Нобелівської премії з літератури (1911). Найвидатніші твори М. Метерлінка, створені на зламі ХІХ-ХХ ст., досі правлять за взірець символістської драми.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Повідомлення учнів (за випереджальним домашнім завданням)

(Учень (учениця) виступає із повідомленням «Моріс Метерлінк — бельгійський Шекспір».)

— Моріс Метерлінк — найбільший теоретик і драматург символізму, творець «театру мовчання», бельгійський Шекспір, як називали його сучасники.

Майбутній письменник народився в Ґенті, стародавньому місті Східної Фландрії, у родині нотаріуса. Початкову освіту здобув у єзуїтському колежі, що наклало помітний відбиток на його світогляд, вплинувши на формування «фламандського містицизму». Після закінчення колежу Метерлінк вивчав право в Парижі, однак юриспруденція не цікавила юнака, адже він мріяв про літературну творчість. У цей час він багато читав, товаришував із Шарлем Лерберґом і Ґреґуаром Леруа, видатними письменниками Бельгії. Адвокатом працював недовго, оскільки потреба творити виявилася нездоланною.

1886 року Метерлінк вирушив до Парижа. Саме там розпочалося його письменницьке життя. Його перша збірка віршів «Теплиці» (1887) вразила читачів своєю незвичністю, дивовижним поєднанням образів і акцентуванням на невпізнаному, що було лейтмотивом усіх поезій. У «Теплицях» втілився настрій ранніх драм Метерлінка, які зараховували до «статичного театру», або «театру мовчання». Після цієї збірки поезій згодом з’‎явилося ще дві. З’‎явилася також книжка філософського характеру «Скарби смиренних» (1896), у якій автор обстоював поетичне, сповнене фантазії, загадковості, таємничої краси мистецтво. Він не сприймав копіювання сірої буденності на засадах натуралізму, відкидав спрощене й надто раціональне тлумачення життя в дусі філософії позитивізму.

Філософську основу художніх поглядів бельгійського драматурга становив ідеалізм, причому в його містичному варіанті метерлінк на місце католицького Бога поставив якесь безлике і фатальне. Невідоме, що керує світом і вороже людині. Перед особою всесильного Невідомого люди — це тільки слабкі й жалюгідні істоти, «тендітні й випадкові мерехтіння, що без явної мети віддані у владу подиху байдужної ночі». Людина ж, будучи осередком Невідомого, повинна жити «без справи, без думки, без світла». А головне — без слова, тому що неможливо виразити словами невимовне, таємницю: «істинне життя твориться в мовчанні». Отже, «театр мовчання» Метерлінка став своєрідним художнім утіленням його філософії.

1908 року з’‎явилася п’‎єса-казка Метерлінка «Синій птах», яка стала найвідомішим його твором.

Драматургічна творчість митця була відзначена 1911 р. Нобелівською премією з літератури. Його захоплено називали найбільшим драматургом сучасності, стверджували, що він перевершив самого Шекспіра, сперечалися, чи він сумний песиміст, чи сонячний, лагідний оптиміст, щасливчик у житті й мистецтві.

Драматург важко переживав початок Першої світової війни. Жорстокість збройного протистояння, руйнацію всіх гуманістичних цінностей, озвіріння загарбників він зобразив у романтичній драмі «Бургомістр Стільмонда».

Помер М. Метерлінк 5 травня 1949 р. в Ніцці.

2. Складання опорного конспекту (запис до зошитів)

· Занотуйте найсуттєвіше із повідомлення однокласника (однокласниці).

3. Міні-лекція вчителя

— М. Метерлінка вважають засновником символістського театру. Хоча він ніби й не був у прямому розумінні слова релігійною людиною, однак через містицизм межа між вірою в Бога і світоглядом драматурга майже зникла. Місце Бога в його світогляді посіло ще більш невиразне і невизначене поняття — Невідоме. Трибуною Невідомого став символістський театр Метерлінка — «театр смерті».

Усім керувало Невідоме, над світом панували небачені, «фатальні сили, наміри, які нікому не відомі». Часом Невідоме набувало вигляду смерті, але лише часом — подальша конкретизація цієї загадки неможлива людина — жертва. Невідомого, безсила й жалюгідна істота, віддана у полон «байдужої ночі». Відповідно «наша смерть керує нашим життям, і наше життя не має іншої мети, ніж наша смерть».

Усе символічне у «театрі смерті», усе — лише натяк на Невідоме. Людина залишена наодинці із загадкою, із Невідомим. Драматичний конфлікт звужений, усі перипетії, усі можливі ускладнення зняті. «Театр смерті» був першою фазою драматургії Метерлінка.

На початку 1890-х рр. митець переглянув свою символістську концепцію. І від «театру смерті» перейшов до «театру надії». Тож наступні п’‎єси Метерлінка відрізнялися від «театру мовчання». Наприклад, у п’‎єсі «Смерть Тентажіля» (1894) смерті протиставлено кохання. Сестри Тентажіля прагнуть визволити його з-під влади Невідомого. І це вже не статична драма — герої стали до боротьби з Невідомим. Тепер, на думку письменника, найважливішим стало «людство», часткою якого були «ми», а «бідність, праця без надії, злидні, голод, рабство» — це слова не Божої волі, а «наша власна справа». Письменник прагнув переробити містику, песимізм, оспівував активність, боротьбу, пізнання, а в плані естетичному подальший шлях драматурга пролягав від символізму до романтизму, від «театру смерті» до «театру надії» Найвідоміший твір цього періоду — «Синій птах».

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

Евристична бесіда

· Яке враження справило на вас ознайомлення з біографією Моріса Метерлінка?                                                                                                                                · Які риси характеру письменника заслуговують на повагу?                                                                              · Схарактеризуйте основні періоди творчості М. Метерлінка.

IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Асоціативне малювання

· Усно опишіть Моріса Метерлінка за асоціаціями, які він та його творчість у вас викликають.

2. Інтерактивний прийом «Незавершене речення»

· Завершіть речення:

• «Мені вже було відомо...»;                                                                                                                              • «Проте я навіть не здогадувався (не здогадувалася), що...»;                                                                                   • «Відтепер я знатиму про...».

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знати біографію М. Метерлінка; дочитати драму «Синій птах».

07.04.20р

Тема. Артюр Рембо (1854-1891). «Голосівки», «Моя циганерія». Художнє новаторство А. Рембо. Поєднання рис імпресіонізму й символізму в сонеті «Голосівки». Образ ліричного героя у вірші «Моя циганерія».
 

    Мета: поглибити знання учнів про символізм; ознайомити з матеріалом про життєвий та творчий шлях французького поета А. Рембо; допомогти усвідомити  особливості його художнього світу; розкрити сутність символістського пошуку поета, багатство асоціацій;  поглиблювати навички аналізу поетичних творів, їх цілісного сприйняття; виразного читання; розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення; виховувати естетичні смаки, любов до поезії.

    Обладнання: підручник; портрет А. Рембо;  тексти віршів А. Рембо (у перекладах); опорна схема та асоціативний малюнок до твору «Голосівки»;  вірш Л.Костенко «Хлопчичок прийшов із Шарлевілю».

Тип уроку: засвоєння знань та формування умінь і навичок.

ТЛ: символізм, сугестія, асоціація.

Міжпредметні зв’язки: українська література, географія, історія, інформатика, образотворче мистецтво, російська мова, французька мова.

ХІД УРОКУ

 Я – це хтось інший…  

   Артюр Рембо   

Творчий  шлях Артюра Рембо – це без-

прицендентна пригода в історії мистецтва.

Стефан Малларме,

французький поет-символіст

І.Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Вступне слово викладача. Серед визначних поетів французького символізму чи не найтрагічнішою є постать Артюра Рембо. Метеором увірвався він у літературу  (почав ще в школі, та назавжди полишив поезію вже у 20-річному віці), але його творчість, гарячкова й відчайдушна, трагічна й енергійна, схвилювала сучасників та нащадків. «Ангелом і демоном» назвав письменника Поль Верлен, захоплюючись «стрімким польотом його поетичної фантазії, що ширяла в різних, подекуди суперечливих, сферах  людського духу». Сам Рембо вважав себе бунтівником, котрий спромігся піднятись над своєю епохою і зазирнути «в небачені глибини особистого світу, з яким ніколи не може бути згоди, як і з людством».

      «…Я люблю всіх поетів, всіх парнасців, тому що поет – це парнасець, закоханий в ідеальну красу. Я буду парнасцем. Я присягаюсь… завше обожнювати двох богинь: Музу й Свободу», - писав Артюр Рембо про себе.

       В унісон із ним творив і його старший товариш Поль Верлен. Їх імена завжди стоять поряд, бо біографія одного немислима без детальної розповіді про іншого. При цьому їхнє знайомство тривало менше 4-х років: вперше зустрівшись у вересні 1871, вони назавжди розлучилися у лютому 1875 року. Це були дві діаметрально протилежні натури. Сама природа ніби поставила експеримент, звівши двох настільки різних поетів.

       Справжня слава прийшла до них уже після смерті, і тисячі прихильників, - як поетів, так і читачів, - подивувалися новизні й таємничій, багатозначній красі поетичного слова. Спробуймо й ми зануритися у цей неповторний світ поезії символізму.

Бесіда

-         Згадайте визначення символізму як літературного напряму та його характерні ознаки.

-         Визначити основні ознаки поезії Верлена. (Змалювання «пейзажів душі», імпресіоністичність, символічність, сугестивність (навіювання), живописність, музичність; провідні мотиви: печаль, розчарування, туга самотності та ін.)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Відеоролик «Артюр Рембо»

ІV. Оголошення теми, мети та епіграфів уроку

V. Засвоєння учнями нових знань, формування вмінь та навичок

Слово викладача. «Я усвідомив себе поетом. Це не моя провина. Помилкою було б говорити: я думаю. Слід радше сказати: мене думає… Я - це хтось інший. Тим гірше шматкові дерева, як він розуміє, що він – скрипка…» - писав про себе Артюр Рембо. Через експерименти, часто небезпечні, страждання, муки творчості він став таки «скрипкою», щоправда, зовсім ненадовго. Пабло Неруда сказав про нього: «Рембо, перебудувавши всю поетику, зумів знайти шлях до найшаленішої краси».

          1.Відеоролик «Рембо. Біблійний сюжет».

          Чи зможемо ми відчути цю «найшаленішу красу» віршів А.Рембо – з’ясуємо сьогодні на уроці. Тож сьогодні нам випала нагода здійснити уявну подорож у реальне життя А. Рембо, заглянути в душу поета, щоб глибше пізнати його асоціативний світ,  ставлення автора до мистецтва та життя.  Презентувати сьогодні творчість А.Рембо мені допоможуть група біографів та літературознавців. Група біографів отримала випереджаюче завдання підготувати розповідь про життєвий і творчий шлях А. Рембо згідно плану презентації.

2.Презентація творчості А. Рембо (повідомлення учнів згідно плану презентації).

Життєвий та творчий шлях А. Рембо.

 План.

1.    Сім’я А. Рембо.

           Жан-Нікола-Артюр Рембо народився 20 жовтня 1854 року в провінційному містечку Шарлевіль, в Арденнах, на північному сході Франції. Його батько, Фредерік Рембо, був військовим, служив в Алжирі. Мати, Марі-Картін-Віталі Кліф, походила із заможної селянської родини. Коли хлопчикові виповнилося чотири роки, батько покинув сім’ю, і з того часу мати сама займалась вихованням сина. Вона прищеплювала дітям доброчинність, любов до Бога.

2.    Захоплення юного Рембо.

         Змалку Артюр подарував батькам неабиякі  надії: був богобоязливим, слухняним, блискуче вчився. Здібності Рембо всіх вражали. Вчитель Жорж Ізамбар  підтримував перші спроби юного поета. Із шести-семи років Артюр почав писати прозу, а потім вірші. У п’ятнадцять років  написав вірш «Сенсація», опублікований без відома автора в одному з празьких журналів на початку 1869-го. Цього  ж року надрукував кілька віршів латинською мовою. У цей час Рембо багато читає, захоплюється творами Рабле і Гюго, а також поезією «парнасців». Віршами «Офелія», «Бал повішених», «Зло», «Сплячий у долині» поет заявив про себе як символіст. В Гюго, високо поцінував талант молодого Рембо, назвав його «Шекспір-дитя»

3.    Перший період творчості.

Перший період творчості митця (до 1871-го року) позначений впливом авторитетів, що не завадило визріванню бунтарського духу як проти традиційної естетики, так і проти буржуазних порядків провінційного Шарлевіля, де, за словами поета, «ніколи нічого не відбувається». Орієнтуючись на  В. Гюго і Ш. Бодлера, почав писати вірші, які викривали нікчемність міщанства («Засідателі»), Другу імперію  («Шаленство кесаря»), лицемірство служителів церкви  («Покарання Тартюфа»). Рембо захоплюється революційними ідеями, що призвели монархію до краху. У ті часи свої надії на перебудову суспільства він пов’язував з Республікою. 1871 року, дізнавшись, що проголошено Комуну, Рембо кидає ліцей і, діставшись до Парижа, бере участь у революційних подіях. За спогадами сучасників, поет жив разом з комунарами, якийсь час був навіть у національній гвардії. Суворо-ритмічний «Вільний гімн Парижа», зворушливий образ дівчини-комунарки у вірші «Руки Жанни-Марі» - яскраві свідчення його настроїв.  Але після розгрому  Комуни, зневірившись у соціальній боротьбі, А. Рембо в листі до друга від 10 липня 1871 року просить знищити свої твори про комунарів.

4.    Пошуки іншого шляху в поезії.

         Письменник шукає іншого шляху в поезії, яка, на його думку, має стати пророчицею і ясновидицею. У листі 1871-го року до свого шкільного вчителя Жоржа Ізамбара Рембо стверджує, що поет – віщун і провидець – повинен бути Прометеєм, йти  попереду людства. У серпні 1871-го, повернувшись до Шарлевіля, він посилає свої вірші  Полю  Верлену. Хлопець із провінційного містечка своїми рядками зачарував відомого поета, і той запрошує його до себе. Знайомство переростає в дружбу. Верлен і Рембо вирушають з Парижа на пошук нових вражень у Бельгію, а потім у Лондон. Цілий рік вони мандрували разом Європою.

5.    Другий період творчості.

            У другий період короткочасної творчості ( з початку 1871 до початку 1872 року) поезія Рембо набуває трагічного звучання. Особливо виділяється вірш  «П’яний корабель», що його Стефан Цвейг назвав «фантасмагоричним сновидінням, бунтом фарб, химерною  симфонією лихоманячних слів». Корабель, який збився з курсу і втратив управління, символічно відображає творчі й життєві пошуки Рембо.                                                       

          У символістському сонеті  «Голосівки» декларувались нові принципи мистецтва: перетворення слова на символ, увага до смислового забарвлення звуків, велике значення відчуттів у сприйнятті світу та відображенні духовного життя людини.

6.     Третій період творчості.

         У третій період творчості (1872-1873) Рембо пише цикл «Осяяння», який засвідчив народження незвичайної форми  вірша, що можна назвати і віршем у прозі, і ритмізованою прозою. Чарівною красою віє від загадкових картин, навіяних гарячковою вільною фантазією поета. Головне в «Осяяннях» - фіксація особистих настоїв і відчуттів, незалежно від того, що їх викликало: «Є  в лісі птах, його спів затримує вас і змушує червоніти. Є годинник, який не дзвонить. Є вибоїна з гніздом білих звіряток. Є  собор, який запалає, й озеро, яке підіймається. Є маленький візок, що, покинутий у гаю або ж заквітчаний стрічками, котиться по стежці. Є трупа маленьких акторів у костюмах, що з’являються на дорозі  перед стіною лісу. Є, нарешті й такі, що тебе проганяють, коли ти спраглий і голодний».

7.    Непостійна і примхлива вдача поета.

          Артюр Рембо має непостійну і примхливу вдачу. Як у творчості, так і в житті він шукав різних шляхів, інколи цілком протилежних. Серед сучасників користувався славою «скандального» поета, який, за словами П. Верлена, «любив так само пристрасно, як і ненавидів». Можливо, внаслідок цього дружні стосунки між двома письменниками нерідко закінчувались сварками. А в липні 1873 року під час чергової бурхливої  суперечки Верлен стріляє в Рембо, ранить його і сам потрапляє до в’язниці. Схвильований Рембо впадає наче в лихоманку. Криком душі, зойком людини, котра вже не розраховує на чиюсь допомогу і все ж кличе у всесвіті когось невідомого, стала книга «Сезон у пеклі» (1873) єдина збірка, видана за життя поета. Але невеличкий наклад (500 примірників) письменник не міг оплатити, і книжки так і залишились на складі. Їх знайшли випадково через десятків років, до того існувала легенда, начебто Рембо сам знищив увесь наклад. Розрив із Верленом, відсутність коштів, духовна невлаштованість призвели Рембо до гострої творчої кризи.

Викладач.  В останніх творах поета відчувається біль і розпач самотньої душі, приреченої на марне благання: «Приходьте всі, навіть маленькі діти щоб  я зміг втішати вас, роздати вам своє серце, прекрасне серце! Прийдіть бідаки, робітники! Я не хочу молитов, вистачить мені вашої довіри, вона дасть мені щастя».

8.    «П’яний корабель» долі Рембо.

         «П’яний корабель» долі Рембо остаточно збився з курсу. Поет шукає забуття в алкоголі, наркотиках, бурхливих пристрастях. Але це не втамувало «болю пекучих протиріч», і Рембо вирішив змінити своє життя. Після того, як виповнилось двадцять років, він не написав жодного поетичного рядка. Відмовившись від мистецтва, Рембо блукав Англією, Німеччиною, Бельгією, торгував усілякими дрібницями на єврейських базарах, наймався косити траву в голландських селах, був навіть солдатом голландських колоніальних військ на Суматрі, освоював землі у Єгипті, на Кіпрі, в Занзібарі. Рембо вивчав мову негрів Сомалі, освоював землі Африки, де не ступала нога цивілізованої людини, допомагав імператору Абіссінії  готувати війну проти Італії. В останні роки працював у торговельній фірмі «Віанне, Берде і К⁰» яка продавала каву, слонові бивні, шкіру.

Викладач. Розрив  А. Рембо з поезією дослідники трактували по-різному. Французький письменник А. Камю вбачав у цьому «самогубство духу», австрійський прозаїк С. Цвейг – «зневажання мистецтва, нехтування ним». Існує версія, що поет утік з Парижа, щоб віднайти себе в іншому, щоб  ствердитись, але потім вже ж таки повернутись незалежним і вільним, позбавившись від «п’яного сну».

9.    Розрив А. Рембо з поезією.

            В деяких сучасних дослідження утверджується думка  про те, що поет підійшов у своїх експериментах  зі словами до крайньої межі і, зазирнувши за неї, побачив лише порожнечу, він ще намагався писати, але вже  не міг віднайти сенс поетичної творчості. Однак загадка поезії Рембо й досі не розгадана. Таємничим є не тільки його відхід від мистецтва, а передусім ті твори, що він встиг написати за короткий період, який став цілою епохою у світовій літературі.

           Тридцяти семи років, стомленим, але ще повним сил, повернувся Артюр Рембо у Францію. Невідомо як склалося б його подальша доля, та 1891-го в нього виникла пухлина правого коліна, яка виявилась саркомою. 10 листопада того ж року Рембо помер у марсельській лікарні. Похований поет в Шарлевілі.

10.                        Ім’я Рембо – символ світового поетичного авангарду.

         Після смерті  до митця прийшла всесвітня слава. Його ім’я стало символом світового поетичного авангарду. Без ясновидіння Рембо  не було б великої поетичної революції Г. Аполлінера, французьких сюрреалістів, інших поетів. Його творчість привернула увагу й українських поетів. Значний інтерес до неї виявили Юрій Клен, Василь Бобринський. Поезії Рембо також перекладали М. Терещенко, Г. Кочур, М. Лукаш, Д. Павличко, М. Москаленко, В. Ткаченко, В. Стус,  та інші.                                                                                    У другій половині XX століття спостерігається нова хвиля інтересу до особистості А. Рембо. Так, зокрема, його образ цікавив кінорежисерів. Найбільшу популярність мав фільм Агнешки Холланд «Повне затемнення» (1995), створений за однойменною  п’єсою американського режисера і сценариста Крістофера Хемптона (1967), в якому роль поета виконував Леонардо Ді Капріо (хоча достовірність образів Рембо і Верлена у цьому фільмі багатьма ставиться під сумнів).

11. Бунт поета проти себе.

         Тому поезії Рембо властиві поринання до «втечі» й «бунтарства». «Я той, хто страждає, і хто збунтувався», - писав митець в «Осяяннях». Мова йде про бунт не тільки  проти зовнішнього світу, а передусім проти себе, оскільки найбільше він ненавидів саме своє «я» для нього не вичерпувало людської суті, воно – маска, за якою ховаються інші, невідомі ірраціональні сили, що творять дійсну сутність людини і потребують звільнення. В одному  з віршів він написав:

Як гордо голову здійняла знов Людина!

І Бога променем своїм краса первинна

На плотським олтарі в тремкий повергла стан.

Щаслива від добра, поблідла від страждань.

Людина хоче все пройти й пізнати!...

3.Робота з епіграфами до уроку.

Виразно прочитайте епіграфи до уроку.

·       Як ви розумієте слова Рембо, що служать першим епіграфом? (У словах  Рембо відчувається якась роздвоєність особистості, що була характерною для нього, пошуки власного «я».)

·       Дайте  свій варіант тлумачення вислову С. Малларме про А. Рембо. (Дійсно, в історії світової літератури, мабуть, не можна знайти письменника, зірка якого так швидко б спалахнула і кинула у вічність, котрий би за життя, відмовився від заняття поезією.)

Слово викладача.

«П’яниий корабель» - новаторське явище французької літератури.

         Вірш «П'яний корабель» А. Рембо написав, коли йому було 15 років. Хоча через два роки він виправив деякі рядки. Прочитавши цей твір, П. Верлен зазначив, що в ньому є те, «чим повинна збагатитись сучасна й майбутня поезія». І дійсно, «П’яний корабель» став новаторським явищем у тогочасній французькій літературі.

4. А.Рембо «П’яний корабель». Відеоролик

5. Аналіз поезії.

·       Чи можна визначити про що цей вірш? (Вірш має безліч інтерпретацій, викликає у читачів різні асоціації. Одні бачать у ньому бунт проти сірої буденності, інші ― аналогію з подіями Паризької комуни, треті говорять про те, що в цьому творі автор передбачив свою власну долю, четверті вбачають у ньому виклад філософсько-естетичної концепції митця. У вірші описані мандри корабля, що втратив управління і носиться безмежним океаном.      

·       Які види конфлікту є у творі? (У вірші є два види конфлікту: зовнішній і внутрішній. Зовнішній ― зіткнення ліричного героя зі стихією та буденністю, внутрішній ― боротьба, що точиться в душі ліричного героя за духовне пробудження, особистий незалежний світ, мрії.)        

·       Яка головна тема твору? (Мандри душі ліричного героя в житті та у світі власної уяви.)

·       Прослідкуйте етапи «пробудження» душі ліричного героя. (Вірш починається з мотиву пробудження ліричного героя. («Я вирушив туди, куди хотів давно»; «Моє пробудження благословили шквали»; «колись глухий.., я за водою плив».)                              

·       Що, на вашу думку, символізує образ корабля? ( Образ корабля, що нарешті звільнився, символізує потяг ліричного героя до пошуку іншого світу, відмінного від звичайного, вільного у своїх фантазіях, думках, мріях.)                                

·       Як почуває себе ліричний герой у цьому плаванні? (Його приваблює небезпека: « Я  блискавицями роздерте небо знаю, / Прибої, течії, смеркання голубі, / Світанки, збуджені, мов голубині зграї, / І те, що може лиш примаритись тобі».)   

·       Який фінал вірша? (Фінал відображає результат духовних та естетичних пошуків автора, який усвідомив перевагу внутрішнього життя над обмеженістю зовнішнього простору.)                                   

·       Які образи-символи є у вірші? (Образ п’яного корабля, моря, символи-кольори.)

Коментар викладача

         Назва вірша теж є символічною. Багатьох дослідників та читачів хвилює питання: «Чому корабель п’яний?» У творі неоднозначно звучить мотив сп’яніння. З одного боку, це означає забуття нудної буденності сірого життя, а з іншого ― відчуття припливу нестримної фантазії та енергії. Ліричного героя п’янить розмаїття почуттів, набачені краса і таємниця ірреального світу, що відкрився в його душі. У вірші відчувається дивовижне злиття героя зі стихією, що пробуджує в ньому поетичне натхнення.                                                                 Море в поезії виступає багатозначним символом. Це і почуття, і примхлива життєва доля, і поезія. У вірші є й символи-кольори: зелений колів моря, «зелена синь» морських глибин. Як відомо, у символістів ці два кольори означали надію.

7. Проблемне запитання.

·       Деякі дослідники називають вірш А. Рембо « П’яний корабель» поемою. Чи згодні ви з такою думкою? (Відомо, що поема як жанр поєднує в собі елементи лірики, епосу й драм.  Усі ці ознаки є у творі А. Рембо.)

8. Робота за асоціаціями.

·       Ілюстрація картини Каспара Давида Фрідріха «Подорожній над морем туману». Які асоціації, пов`язані з життям А. Рембо, виникають у вас після розгляду цієї картини? (Поет постійно бажав пізнавати ніколи і ніким не пізнане, був невтомним блукачем світом.)

9. Зіставлення художнього твору з образотворчим мистецтвом.

·       Чи перегукується сюжет картини Айвазовського з віршем А.Рембо «П`яний корабель»?(Немов людина, що втратила життєві орієнтири, зневірилась у всьому, втомилася шукати сенс життя, корабель без капітана і команди, без керма і без вітрил загубився серед хвиль безмежного океану, йому загрожують рифи і скелі, він неминуче зіштовхнеться з ними і загине, так і не побачивши рідного берега).

10. Сюжетно-мовленнєве дослідження слова «корабель».

Розкрийте слово «корабель» за літерами відповідно до змісту твору «П’яний корабель».

К – кольори, контрасти;

о – образи-символи;

р – рефлексія, ритмічність твору;

а – асоціації;

б –  бунтарство;

е – енергетика, емоційна виразність;

л – ліричний герой, лірична напруга.

ь

11. Виразне читання поезії А. Рембо «Відчуття» (французькою мовою)

Викладач

Sensation

Par les soirs bleus d’été, j’irai dans les sentiers,
Picoté par les blés, fouler l’herbe menue :
Rêveur, j’en sentirai la fraîcheur à mes pieds.
Je laisserai le vent baigner ma tête nue.

Je ne parlerai pas, je ne penserai rien :
Mais l’amour infini me montera dans l’âme,
Et j’irai loin, bien loin, comme un bohémien,
Par la Nature, — heureux comme avec une femme.

Rimbaud Arthur

12. Виразне читання поезії А. Рембо «Відчуття» (переклад Г. Кочура)

Відчуття

В блакитні вечори стежками йтиму я;

Колотиме стерня, траву почну топтати:

Відчує свіжість піль тоді нога моя,

Я вітру голову дозволю овівати.

Отож мовчу собі, сповільнюю ходу.

В душі безмежної любові лиш припливи;

Все далі й далі, мов бродяга той, піду,

З Природою, немов із жінкою, щасливий.

13.Аналіз поезії.

·       Яким постає у творі ліричний герой? (Ліричний герой представлений мандрівником.)

·       Якою він бачить природу? (Природа для нього постає живою істотою в образі жінки, яку він здатен пізнати лише за допомогою відчуттів.)

·       До чого прагне ліричний герой? (До злиття з природою, що надає йому гармонії та щастя.)                                                                          

·       Яка композиція вірша? (Вірш поділяється на дві частини. У першій відображено уяву ліричного героя, згадуються вже пережиті враження. В цій частині переважають дієслова майбутнього часу, оскільки почуття проектуються на майбутнє. У другій – ліричний герой немов переноситься  в уявну  дійсність, що сприймається як реальність. Тут переважають дієслова теперішнього  часу.)                    

·       Яка кольорова символіка вірша? (У вірші домінує блакитний колір, що символізує чистоту почуттів та духовних поривань героя до світу краси.)                                  

·       Які художні засоби використовує автор? (Епітети: «блакитні вечори», «безмежної любові»; порівняння: «все далі й далі, мов бродяга той, піду»; метафори: «я вітру голову дозволю овівати».)                                                            

Слово викладача.  Найбільша загадка А. Рембо

         Вірш А. Рембо «Голосівки» відразу привернув увагу читачів і критиків, викликавши різні тлумачення. Багато літераторів вбачали в ньому розвиток думки Ш. Бодлера про «відповідності» між звуками, кольорами, запахами, людськими почуттями. Інші говорили, що в цьому вірші Рембо відобразив дитячі спогади про барвистий буквар, за яким його вчили читати. Існують і символічні прочитання твору. Але цей вірш, мабуть, залишиться найбільшою загадкою поета А. Рембо.

14. Виразне читання поезії А. Рембо «Голосівки» (переклад Г. Кочура)

Голосівки

А чорне, біле Е, червоне І, зелене

 У, синє О, - про вас я нині б розповів;

А – чорний мух корсет, довкола смітників

Кружляння їх прудке, дзижчання тороплене;

Е – шатра в білій млі, списи льодовиків,

Ранкових випарів тремтіння незбагненне;

І – пурпур, крові струм, прекрасних уст шалене,

Сп’яніле каяття або нестримний гнів;

У – жмури на морях божественно - глибокі,

І спокій пасовищ, і зморщок мудрий спокій –

Печать присвячених  алхімії ночей;

О – неземна Сурма, де скрито скрегіт гострий,

Мовчання Янголів, Світів безмовний простір,

Омега, блиск його фіалкових Очей.

15. Аналіз поезії.

·       Визначте жанр твору. (Сонет)

·       Чим  сонет Рембо відрізняється від усіх інших творів подібного жанру? (А.Рембо відкриває строгість у виборі теми сонету, стриманість форми, чіткість ритму. Його сонет побудований як низка асоціацій ліричного героя.)

·       У чому полягає новизна твору? (А. Рембо пропонує нове поетичне бачення,  коли поєднуються звуки і кольори в одне ціле, душевний стан природи і людини, земне і божественне.)

16. Робота з таблицею «Кольоровий сонет»

«Кольоровий сонет» - поезія пошуку,  Рембо шукає можливість узгодити лірику з живописом,  малюнок з ритмом вірша. Відповідно до своєї естетичної задачі «говорити про неясне неясно» Рембо порівнює звукові ряди з образами,  які йому приходять у голову,  водночасно музично,  гармонійно створюючи поезію з несподівано сміливими образами.

Голосний звук	Колір, який асо­ціативно вини­кає у поета під впливом звуку	Образи, які виникають у поета під впливом звуку і кольору			Образи, які вини­кають під впливом звуку, кольору, по­етових образів	Мої власні асоці­ації
		Зорові	Звукові	Абстрактні
А	Чорний	Мухи, корсет, смітники, кружляння	Дзижчання		Хаос, бруд,  роз­пад, темрява, смерть
Є	Білий	Шатра, біла мла, списи льодовиків, туман, тремтіння			Світанок, наро­дження, чистота, німота, самотність
І	Червоний	Крові струм, вуста прекрасні		Каяття, гнів	Життя, Пристрасті
У	Зелений	Жмури на морі, глибини, пасови­ща, зморшки, алхімія			Спокій, мудрість
О	Синій	Безмовний простір, омега, блиск фіалкових очей	Неземна сурма, мовчання янголів	Безмовний простір, омега	Рай,  безкінеч­ність, Бог

17. Презентація асоціативного малюнка «Мої власні асоці­ації».

Коментар викладача.

У вірші А.Рембо «Голосівки» подана асоціативно-чуттєва картина Всесвіту. Як і більшість віршів поета, «Голосівки» мають безліч трактувань. Одне з них, наприклад, пропонує розглядати вірш як символічну картину людського буття: від темряви (чорний колір А) до світла (білий колір Е), через бурхливі пристрасті (червоний колір І) до мудрості (зелений колір У) і пізнання таємниці Всесвіту (синій колір О).

Експерименти поета.

     У «Голосівках» поет шукав нову мову поезії. Він  писав: «Я винайшов колір голосних!     Я погодив форму і плин кожної приголосної і тішив себе надією за допомогою інстинктивних ритмів винайти таке поетичне слово, яке рано чи пізно  буде доступне всім  почуттям. Я зберігав тлумачення. Спочатку це було навчання. Я записував безгоміння ночі. Я занотовував  невимовне. Я фіксував запаморочення».

18. Відеоролик «Світ символів».

Експерименти А.Рембо були продовжені наступними поколіннями символістів, які шукали таємничого змісту в царині звуків і дивовижних образів.

VІ. Закріплення знань, умінь та навичок учнів.

Заключна бесіда

·       Які новаторські тенденції притаманні поезії митця? (А. Рембо пропонує нове поетичне бачення,  коли поєднуються звуки і кольори в одне ціле, душевний стан природи і людини, земне і божественне.)

·       З чим пов'язаний перший період творчості А.Рембо? (Перший період творчості А.Рембо був позначений впливом лірики Ф.Війона, В.Гюго, Ш.Бодлера та поетів – «парнасців» і пов’язаний із романтизмом.)

·       З чим пов'язаний другий період творчості А.Рембо? (Другий період, символістський, ознаменувався створенням і втіленням у практику «теорії ясновидіння». Згідно з нею митець, який прагне охопити у своїй творчості універсальне світове буття, мав розвинути в собі здатність до «ясновидіння» шляхом надзвичайного загострення почуттів та розвинення духовного зору. Для цього, на думку Рембо, прийнятні будь-які засоби, навіть заборонені.)

Риси символізму в ліриці  А. Рембо:

·        ліризм (переживання, настрої);

·        мелодика (музичність);

·        символ – уявлення поета про світ;

·        сугестія (навіювання);

·        синестезія (одночасне відчуття);

·        фантасмагорія (маячні видіння);

·        рефлексія (емоційне осмислення  автором власних переживань).

ü    На кого з українських поетів мала вплив творчість А.Рембо? (Його творчість привернула увагу  українських поетів. Значний інтерес до неї виявили Юрій Клен, Василь Бобринський, Ліна Костенко)

          Виразне читання поезії Ліни Костенко «Хлопчичок прийшов із Шарлевілю»

***

Хлопчичок прийшов із Шарлевілю

О Парижу, це малий Рембо.

Не доводь його до божевілля,

постарайся вберегти або

хоч принаймні пожалій, щоб вижив.

Грубіян? Пробач переросте.

Він не може звикнуть до принижень,

може, він скажений через те.

Він нестерпний? Дами і добродії!

Етику порушив, етикет?

Не доводьте дійсність до пародії,

вам нічого, але ж він поет!

Серед вас, чужих і бородатих,

може, йому снився Лангедок.

Я насміюсь тільки нагадати,

що його сімнадцятий годок!

Сни у нього ще не чорно-білі,

серце ще обурене на цвіль!

Хлопчичок прийшов із Шарлевілю,

Мученик вернувся в Шарлевіль.

Ліна Костенко

                                                       

VІІ. Підбиття підсумків уроку.

Заключне слово викладача.

         Ми кожного дня задумуємося над нашим життям. Яке воно? Що чекає нас попереду? Чи зможе кожен з нас подолати тривоги, перешкоди, невдачі?

Читаєш рядки поезій, і постає життя: в одних – барвисте, в інших – тривожне, але разом з тим поезія кличе задуматися над своїм місцем у суспільстві, над духовним і творчим потенціалом кожної особистості.

І пам’ятайте, ми – мандрівники у цьому світі. Як мерехтливі зірочки, спалахуємо в час, даний нам Богом, щоб знайти себе серед буденності, запалити іскру духовності в своєму серці, реалізувати свої творчі можливості. Тож де б ви не були, де б не мандрував ваш корабель, за будь-якої погоди шукайте сонце в самому собі.

VІІІ. Домашнє завдання.

         Написати  твір та тему «Традиції та новаторські зрушення в поезії середини – другій половині ХІХ ст. (на прикладі творчості одного з поетів - символістів: Ш. Бодлера, П. Верлена, А. Рембо)