Українська мова та література 7 клас

06,05,2020
Українська література 7 клас

      Тема уроку: «Морально-етична проблематика твору: добро і зло, дружба і любов, чесність і підступність»

Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Олександра Гавроша; проаналізувати повість «Неймовірні пригоди Івана Сили», акцентуючи увагу семикласників на морально-етичній проблематиці твору, проблемах добра і зла, справжньої дружби і любові, чесності та підступності; розвивати вміння школярів висловлювати власні міркування про мораль, про те, якою повинна бути справжня людина; формувати життєвостверджуючі, оптимістичні настрої, бажання творити добро, допомагати іншим, боротися з несправедливістю, досягати вершин у житті; виховувати інтерес до творчості Олександра Гавроша та сучасної української літератури, любов та повагу до людей

Актуалізація опорних знань.

Бесіда за питаннями «Шляхами життя і творчості Олександра Гавроша»

Де і коли народився письменник? 

Де навчався? 

Де працює?

Які тори письменника для дітей вам відомі? 

Кому присвячена повість «Неймовірні пригоди Івана Сили…»? 

Який реальний герой постає у творі? Що ви про нього знаєте? 

Що таке повість?

Які основні ознаки цього прозового жанру?

Що таке проблематика твору?

Які проблеми порушує автор у повісті?

           Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

          Вступне слово вчителя.

      Сьогодні  на уроці ми продовжимо з вами розмову про повість «Неймовірні пригоди Івана Сили», але зупинимося на проблематиці твору. Та перед цим давайте пригадаємо сюжет. Пропоную це зробити у формі запитань-відповідей ланцюжком.

             Бесіда за змістом твору.

Які дивні звуки з вагончика Піні здивували Івана? 

Що карлик Піня збрехав мадам Бухенбах про Івана? (

Як на це відреагувала мадам Бухенбах? 

Що він пообіцяв після цього? 

Чого пані Бухенбах переживала і лютувала? 

Куди відправляється цирк? 

 Як розвивалися стосунки Івана з Мілкою? 

На який поєдинок змушений погодитися Сила? 

Опишіть суперника Івана.

Як проходила підготовка до бою?

Знайдіть епізод переможного бою.

Хто радів перемозі Сили? Хто першим його привітав? 

Який замах на життя Сили здійснили Фікса і Піня? 

Що попросила королева Англії в Івана? 

Що пообіцяла мадам Бахенбах герою за перемогу? 

Опишіть бій з Джебсоном. Які риси характеру Івана Сили тут яскраво проявилися?

Що трапилося з Силою у Франції? 

Що він запропонував Мілці? .

Про що розповідається в останньому розділі твору?

Куди вирішили податися Іван з Мілкою? 

Що мадам Бухенбах їм подарувала? 

Що мадам Бухенбах розповіла у фіналі? 

       Робота з підручником.

     Аналіз морально-етичної проблематики повісті «Неймовірні пригоди Івана Сили».

- Які ж проблеми порушує автор у повісті?

(Проблеми добра і зла, дружби, боротьби із зажерливістю та брехливістю).

"Неймовірні пригоди Івана Сили" - казка про життя реальної людини. Та пропри казкову форму, - це твір про реальне життя, у якому поряд із благородством існує зажерливість і брехливість.

    4.1.  Складання таблиці «Добро і зло у творі».

ДОБРО	ЗЛО

        Визначення проблематики.

Добро і зло

Дружба і любов

Чесність і підкупність

Складання асоціативного куща.

                          ТЕСТИ

1. Що відповів Іван вуйку Микульцю на запитання «То що, земляче, будеш чинити?»

А) «піду десь на роботу найматися»;

Б) «буду працювати»;

В) «ще не визначився чим буду займатися».

2. Чим були здивовані Іван та Микульцьо?

А) побачили рух у столиці;

Б) німий заговорив;

В) кричали вуйки.

3. Іван влаштувався на роботу…

А) вантажником;

Б) водієм;

В) продавцем.

4. Велет, з яким Іван збирався битися, був:

А) сильним чоловіком;

Б) ровесник Івана;

В) середнього віку чоловік.

5. Панок з борідкою запросив Івана:

А) в гості;

Б) на екскурсію;

В) на роботу.

6. Доктор Брякус намагався розвивати у хлопця не тільки м’язи, а:

А) розмовляв, розповідав, пробуджував цікавість до всього;

Б) примушував працювати;

В) примушував читати.

7. Яку вагу підняв зі штангою І. Сила під час тренування?

А) 120 кг;

Б) 160 кг;

В) 100 кг.

8. Хто найбільше підтримував Івана на перших змаганнях?

А) Міха Голий;

Б) Мілка;

В)  поліцейські.

9. Що писав Брякус про Івана Силу в щоденнику?

А) «головний шанс у житті»;

Б) «друг»;

В) «золотий гаманець».

10. Скільки поліція просила за звільнення Івана?

А) 100 000;

Б) 50 000;

В) 5 000.

11. З ким підписав контракт І. Сила?

А) з Магдебурою;

Б) з мадам Бухенбах;

В) з Миколайчиком.

12. Фіналом твору є…

А) продовження блискучих виступів Івана;

Б) повернення Івана з Мілкою в його село;

В) весілля Івана й Мілки.

ІХ. Домашнє завдання.

 Написати власний фінал повісті «Неймовірні пригоди Івана Сили».

07.04.2020

7 клас. Українська мова 

Тема.  Розвиток зв’язного мовлення.

Урок № 86. РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ.  АНОТАЦІЯ

Мета:

розвивати культуру усного і писемного мовлення, точність слововживання; прищеплювати любов до читання, шанобливе ставлення до книжки.

Тип уроку: урок мовленнєвого розвитку.

Міжпредметні зв'язки: українська література, світова література.

Перебіг уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ.  ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Аналіз тексту

► Прочитати текст. Підготувати запитання, на які можна знайти відповіді в тексті.

Анотація — це коротка характеристика змісту книжки. Декілька рядочків, зазвичай міленьким шрифтом, на першій або останній сторінці, де спеціалісти намагаються коротко й точно порекомендувати книжку. Завдання анотації — звернути увагу на головне, зацікавити читача. Наприклад: «Книжка — перший переклад словника — довідника з історії географічних відкриттів і досліджень. У ній — біографії більше трьохсот видатних мандрівників і мореплавців усіх часів і народів».

Дуже коротко і якось невиразно? Ні, цілком достатньо, щоб зацікавити книжкою під назвою «300 мандрівників».

Звичка користуватися анотацією — одна з головних для вдумливого читача (З довідника «Юний книголюб»).

Лінгвістичне дослідження

► Прочитати наведені зразки анотацій. Порівняти їх, визначити спільне та відмінне.

Лелія : казки та оповідання для дітей / упоряд., авт. передм., ком. та прим. Л. В. Ушкалов. — К. : Основа, 2005. — 200 с.

Книгу становлять казки та пов’язані з жанром казки оповідання українських письменників-класиків: П. Куліша «Півпівника», Марка Вовчка «Дев’ять братів і десята сестриця Галя», Лесі Українки «Лілея», М. Коцюбинського «Хо», І. Франка «Фарбований лис», Панаса Мирного «Казка про Правду та Кривду», Олени Пчілки «Про дідову та бабину дочку» й інші. Різні за тематикою та змістом, ці твори спираються на фольклорну традицію і відбивають у собі особливості українського народного менталітету.

Воронина Л. Суперагент 000. Нові пригоди: Дитячий детектив / Л. Воронина. — К., 2000. — 176 с.

Свої детективні розслідування веде нездоланний Суперагент 000 Гриць Мамай. Він побував «У пащі крокодила» та «У залізних нетрях», вирвався з «Пастки у підземеллі» та розгадав «Таємницю підводного міста».

Окрім того, він, між іншим, ще й встиг урятувати світ від неминучої загибелі!

Учіться висловлюватися (П. І. Білоусенко, Ю. О. Арешенков, Г. М. Віняр та ін.). — К. : Педагогічна преса, 1999. — 126 с.

У книзі в популярній формі подані поради й цікаві вправи творчого характеру до написання переказів, творів, доповідей (рефератів), виступів, ділових паперів — жанрів усного і писемного мовлення; розглядаються численні приклади практичного застосування набутих знань. Для учнів середнього і старшого шкільного віку.

Завдання для дослідження

♦   Про що ви дізналися з анотацій?

♦   Що в них спільного?

♦   Які дві частини можна виділити у структурі анотацій?

♦   Які складові бібліографічного апарату?

♦   Що спільного в тексті анотацій?

♦   Яким є призначення кожного з текстів? (1 — дає уявлення про зміст, 2 — радить познайомитися з книжкою.)

Результати дослідження

Анотація

Бібліографічний опис	Текст анотації
Автор	— жанр твору
Назва	— персонажі
Видавництво	— час місце дії
Рік видання	— короткий зміст
Кількість сторінок	— тема, адресат

Мовне оформлення анотації

В анотаціях найчастіше зустрічаються шаблонні (стандартні) вирази:

•   у книзі зібрані;

•   до книги увійшли;

•   книга адресована;

•   книга розрахована на широке коло читачів.

Але з метою зацікавлення читачів можуть використовуватися й нестандартні вирази:

•   чому так трапилось, ви дізнаєтеся, прочитавши книгу;

•   яку таємницю приховує герой;

•   що з ним сталося.

V. КОНСТРУЮВАННЯ АНОТАЦІЙ

► Відновити текст анотації, розмістивши її структурні частини в потрібній послідовності. Дописати анотацію, дати оцінку книжці.

Пеппі Довга панчоха/ Переклад Л. Лунгіної. — К., 2001. — 201 с. Гумористична повість відомої швецької письменниці про чудесні подорожі й кумедні пригоди дівчинки на ім’я Пеппі Довга панчоха.

Ліндгрен А.

Повість

VI. ПІДБИВАННЯ ПІДСУМКІВ

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Написати анотацію до своєї улюбленої книжки

31.03. 2020

Урок літератури рідного краю у 7 класі

Тема: А. І. Дурунда «Добро і зло в оповіданні «Ціндоля»».

Мета: дати учням короткі відомості про життя і творчість А.І.Дурунди, допомогти їм усвідомити ідейно-художній зміст оповідання «Ціндоля», розвивати вміння учнів самостійно мислити, аргументувати власні думки, вчити спостерігати, робити висновки;  виховувати почуття власної гідності, милосердя, співчуття як неодмінні риси

гуманної поведінки.

Тип уроку:         засвоєння нових знань.

Обладнання:  портрет А.І.Дурунди, вибрані твори письменника, ілюстрації до оповідання «Ціндоля», презентація.

Епіграф:   Любіть тваринку і травинку,

І сонце завтрашнього дня,

Вечірню в попелі хмаринку …

Л.Костенко.

Хід уроку

І. Організаційна частина

Підготовка до сприйняття навчального матеріалу. (На екрані фото А.І.Дурунди, лунає класична музика.)

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

IІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. На сьогоднішньому уроці я вам пропоную побути в ролі дослідників, але не простих, а літературних. Щоб налаштуватися на роботу, проведемо аутотренінг.

Заплющте очі, покладіть руки на коліна, сядьте зручно й повторюйте за мною: «Ми любимо читати, відкривати цікаве, нове . Ми – школярі, ми – творчі, кмітливі і розумні! Доведемо це!»

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Учитель. Скільки існує людство, його завжди супроводжує добро і зло. Змалечку ми знайомимося з народними казками, в яких добро завжди перемагає зло. Але нерідко у житті нам доводиться зустрічатися із злом та людською жорстокістю. Сьогодні на прикладі оповідання А.І.Дурунди «Ціндоля» простежимо, що таке людська жорстокість і чи є вона простимою. На противагу жорстокому зломі Хомі письменник змальовує образ малого семилітнього пастушка, доброго, щирого, що є прототипом самого автора.

А зараз  ви послухайте виступи учнів-літературознавців про життєвий і творчий шлях А.І.Дурунди.

1 учень – літературознавець.

         А.І.Дурунда народився в с. Рекіти  Міжгірського району у бідняцькій багатодітній сім'ї. Батько довго хворів і родина жила бідно. Всю чоловічу і жіночу роботу виконувала мати, яку дуже любив Андрій, саме вона довгими осінніми і зимовими вечорами співала коломийки – співанки та розповідала казки. Любов до рідного слова прищепила Андрієві мати.

2 учень – літературознавець.

         Андрій Ілліч ріс допитливим, любив твори Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки. Почав  писати і друкувати вірші в районній газеті, коли ще навчався в Голятинській середній школі. А потім навчання в УжНУ на філологічному факультеті.

         Першою ластівкою А.Дурунди була збірка «Не карай самотністю». У кожному оповіданні збірки шматочок долі самого автора.

3 учень – літературознавець.

         Згодом з'являється повість А.І.Дурунди «Невидимі пута», роман «Сльози Святої Марії». Та вершиною творчості Андрія Ілліча став роман «Замах на Паганіна», за який удостоєний державної премії Богдана Лепкого, оповідання «Ножик», «У гостях», «Вовча напасть», «Краса моя опалена».

Учитель. Андрій Ілліч Дурунда безмежно любить свою Україну, рідну Верховину і добрих, щирих на добро її людей.

         На сьогоднішньому уроці ми розглянемо твір А.Дурунди «Ціндоля», в якому є шматочок гіркої долі самого автора. Немає в оповіданні героїв суто негативних, бо в кожній людині він прагне вгледіти риси не лише погані, а й позитивні, добрі. Головне -  він не прикрашає, не згладжує гострі кути.

2. Робота над твором А.І.Дурунди «Ціндоля».  Виразне читання та переказування найвагоміших епізодів.

Метод «Карусель запитань  і відповідей» Аналіз оповідання у формі бесіди за питаннями.

Учитель. 1) Чому Митрик пішов скотарити до Кочерганів?

Учень. Митрикові цікаво було пожити трохи в чужих людей.

Учитель. 2) Якою була на вигляд корова Ціндоля?

Учень. Корова була, як корова, середніх розмірів. Лише кольором різко відрізнялася від інших: жовто-червона, аж огниста. Здалеку здавалося не тварина пасеться на косогорі, а вогнище пломеніє.

Учитель: Як зустріла Ціндоля Митрика?

Учень .Ціндоля підняла голову і стала розглядати пастушка, наставивши вперед вуха: що за пастух і чого він вартий. Корова ніби питала: «Ти, хлопчино, хочеш пасти мене? А чи посильний тягар береш на себе? Ти навіть не здогадуєшся, хлопче, які біди тебе ждуть зі мною.»

Учитель. Чому пастухи тікали від Кочерганів?

Учень. Ціндоля показувала свій норов, і пастушки поскотарять тиждень – два і геть. Кочергани тримали Ціндолю лише тому, що давала багато молока.

Учитель.  Як поводилася Ціндоля з Митриком?

(Можливі варіанти відповідей учнів.)

Учень. Ціндоля була, видно, серед корів лідером. Простуючи біля своїх подруг, що паслися при дорозі, вона лише зрідка удостоювала їх своїм поглядом. Тоді вся череда, мов по команді, піднімала голови, набирала позу «струнко» і супроводжувала їх. В ту мить корови не махали хвостами, хоч би які гедзі кусали їхні стегна, не рухали жовнами. Так незрушно стоять солдати, коли повз стрій проходить генерал. Митрик дріботів позаду Ціндолі, як анд'юдант. Місце пастуха було позаду неї. Якщо хотів завернути її, забігав уперед – вона зривалася  і теж бігла, не даючи випередити себе. Ціндоля прекрасно знала  дороги на пасовище і назад. Кілька разів Митрик пробував не здаватися і біг навипередки. Але марно. Через якийсь кілометр чи й більше Митрик відставав від Ціндолі.

Учитель. Як Ціндоля помстилася Митрикові?

Учень. Якось вранці напівсонний Митрик зайшов до стайні і почав відв'язувати її, аби гнати на пашу, і в ту ж мить Ціндоля умудрилася передньою кінцівкою наступити на самісінький мізинчик босої правої ноги. Митрик заверещав.        

Учитель. Яку картину уявляєте ви?

Учень. Автор метафорою «На пасовище побігла покривавлена роса» викликає біль в душі до босоногого хлопчика, який від ранньої весни до пізньої осені ходив босий, бо батьки не мали грошей купити йому взуття. Таких дітей в гірських селах було багато.

Учитель. Як Митрик повівся з Ціндолею, коли вона знайшлася?            Уперіщив її знову чи зрадів її появі?

Учень. Зраділий, Митрик   підійшов до неї, вигріб із кишені дрібочку солі, дав їй, обняв за теплу шию і заплакав. Вони стояли вдвох, стуливши голови, мовби шепотіли одне одному якусь лиш їм таємницю.

Учитель. Як Хома вирішив провчити Ціндолю?

Учень. А вранці, тільки-но розвиднілося, хмурий хазяїн посунув до стайні з палицею.

Учитель. Як зреагувала Ціндоля на появу в стайні Хоми?

Учень. Корова занепокоїлась, заоглядалася, неспокійно затупцювала, передчуваючи біду. Видно, що хазяїн бив її не вперше.

 «Но, що, Ціндолько, будеш тікати?» - спитав  і вдарив. Спершу по крупу, потім по ребрах, по хребту, по ногах. Він бив без жалю, гамселив її, куди попало, аж  поки не тріснула палиця. «Будеш, будеш тікати?» - хрипів осатанілий Хома.»

Учитель. Як зносила звірські побої Ціндоля?

Учень. З кривавими смугами на огнистім тілі корова танцювала свій танець страждання, вибалушивши очі.

Учитель. Що робилося з Митриком у цей час?

Учень. Митрик стояв  за порогом надворі, його маленьке сердечко закам'яніло від людської жорстокості. Мовчки плакала душа малого Митрика.

Учитель. Як поводилася Ціндоля?

Учень. Їй зв'язали навхрест ноги, аби не могла бігти. Так роблять з вівцями і баранами, які пасуться вдома. Другого дня Митрик вигнав Ціндолю на пашу. Корова не пасла і не пила.

Учитель. Чому не пасла Ціндоля?

Учень . Ціндоля була жорстоко зганьблена й зобижена. Може, в неї боліли рани, вона воліла швидше здохнути, аніж так жити

Криваві рани засихали на теплім сонці. З її страдницьких очей стікала тоненька струйка. Ціндоля плакала від людської жорстокості. Плакав мовчки і Митрик.

Учитель. Як Митрик сприйняв душевний біль Ціндолі?

Учень. Кров'ю облилася маленька дитяча душа Митрика. Здавалося, то над нею позбиткувалися, а не над Ціндолею.

Учитель. Яке рішення приймає Митрик, щоб помститися Хомі за наругу над худобиною?

Учень. Ввечері в кишені хазяїна знайшов цигарки і непомітно переламав  усі.

Робота в групах «Психологів»

Міні – характеристика образів оповідання «Ціндоля»

         Клас ділиться на дві групи. Перша група працює над темою  «Добро в оповіданні «Ціндоля», друга – над темою «Зло в оповіданні».

         Учні першої групи визначають риси характеру Митрика, учні другої групи – Хоми.

         Складання інформаційного грона

Митрик                                 Непосидючий

Веселий

Пустотливий

Добрий

Відповідальний

Щирий

Добрий

Милосердний

Хома                                               Трудолюбивий

Злий

Жорстокий

Безжальний

Мстивий

Бездушний

5. Метод «Ланцюжок запитань»

- Що таке зло?

- Які вчинки вважаються лихими, жорстокими?

- Чи доводилося вам зустрічати жорстоких людей?

- Як ви розумієте поняття жорстокість?

- Що таке добро?

- Яку людину можна вважати доброю? ( Наведіть приклади з прочитаних творів)

- Що таке гріх? Як ви розумієте значення цього слова?

- Чи можна Хому вважати гріховною людиною?

Складання «Асоціативної павутинки»

Гріх                              Жорстокість

                                                                           Підлість

                                                                           Брехня

                                                                           Жадібність

                                                                           Погане ставлення до батьків і

старших

Учитель. Сім гріхів є найтяжчих. Серед них людська жорстокість. Отже, учні, жорстоке ставлення до тварини є теж гріхом. І Хома є гріховною людиною.

Гра «Я – ілюстратор»

- Як називається людина, яка малює картини до твору чи книги (Ілюстратор)

(Захист заздалегідь підготовлених малюнків)

Метод «Прес»

- Які почуття переживає Митрик протягом твору?(Можливі варіанти відповідей учнів)

1. Радість,захоплення, любов до Ціндолі.

2. Страх, біль душі, милосердя, бажання помсти.

Картка – сенкан Хоми і Митрика

1. Доберіть 2-3 означення, які характеризують персонаж.

2. Доберіть 2-3 дієслова, які характеризують дію чи стан.

3. Почуття, яке викликає у вас персонаж (1-2 слова).

Озвучення сенканів

Метод «Коло думок»

- Скажіть, дітки, чи схоже ваше життя на життя Митрика?

(Орієнтовні відповіді учнів)

- З одного боку так, бо ми, як і Митрик, любимо батьків, іноді пустуємо, бешкетуємо, робимо нерозсудливі вчинки. Але з іншого боку ні. Ми маємо здорових батьків, добре одягнені, ситі, живемо у достатку. Батько Митрика молодим захворів і діти самі змушені були заробляти на шматок хліба.

- Біль душі і співчуття викликає у нас босоногий Митрик (від ранньої весни до пізньої осені ходив босий, бо не мав у що взутися). Черевики для нього були тільки мрією, але батьки не мали змоги їх купити.

Коментар учителя:

Отже, дітки, дитинство Митрика було важким. Пасучи на вигоні Ціндолю, він забував про розчавлений палець, з якого чорною, запеклою струйкою залишався кров’яний слід на траві, бажання мати ножик, як інші хлопчики, поласувати солодощами. Митрик любив вслухатися у спів вівчарської трембіти, довго спостерігати, як Ціндоля смакує соковиту траву, як вервечкою тягнуться отари овець. Отже, Митрик – дитя природи. Він живе у гармонії з природою.

Метод «Незакінчене речення»

Хто, учні, готовий продовжити речення: «Я щасливий, тому що …»

(Маю родину, яка мене любить; я здоровий, займаюся улюбленою справою; живу в достатку; маю друзів…).

Робота з епіграфом

Прочитаємо, учні,  ще раз епіграф до уроку. Вдумаємося у кожний рядочок поезії Ліни Костенко і скажіть: «Які моральні цінності людини розкриваються у цих рядочках?» (Доброта, чуйність, терпінню, милосердя, слухняність).

Характеристика сюжету оповідання «Ціндоля»

-         Укажіть, до якого жанру належить оповідання «Ціндоля». Доведіть, що це оповідання.

-         З’ясуйте тему, ідею та основну думку оповідання.

Тема оповідання «Ціндоля»: поневіряння у наймах за шматок хліба

хлопчика- пастушка.

Ідея: уславлення дитячої доброти, милосердя та засудження людської жорстокості.

Основна думка: головне бути добрим, на зло відповідати добром ( за законами Біблії)

Герої твору: Хома, Гафія, Митрик.

Визначення елементів сюжету

Зав’язка: третього дня Ціндоля вирішила показати Митрикові свій норов. Знайшов її Митрик аж увечері.

Розвиток дії: Хома хоче провчити Ціндолю за її вибрики і радиться з Гафією.

Кульмінація: Хома жорстоко побив Ціндолю і зав’язав їй навхрест, як баранові, задні ноги аби не могла бігти. Ціндоля мовчки плакала, відмовившись від їжі.

Розв’язка: жорстоко побита, Ціндоля не пила і не їла кілька днів. Кочергани вирішили її продати. Митрик важко переносить розлуку з Ціндолею.

Метод «Мікрофон»

Інтерактивна гра «Так» чи «Ні»

І. Метод «Так» чи «Ні»

1.     Митрик пішов пастушити до Кочерганів з-за цікавості.

Так. Ні

2.     Чи вивчив Митрик натуру Ціндолі?

Так. Ні.

3.     Пастушок боявся Ціндолі?

Так. Ні

4.     Ціндоля була лідером серед корів

Так. Ні

5.     Корова перестала слухатися Митрика

Так. Ні

6.     Коли знайшлася Ціндоля, Митрик дав їй грудочку солі, ніжно погладив.

Так. Ні

7.     Хома –жорстоко бив Ціндолю по чому попало

Так. Ні

8.     Ціндоля плакала кривавими сльозами

Так. Ні

9.     Митрик помстився Хомі

Так. Ні

10.                       Ціндоля не їла і не пила

Так. Ні

11.                       Кочергани посміювалися з Ціндолі

Так. Ні

12.                       Ціндоля худала на очах

Так. Ні

13.                       Йдучи в останню дорогу, Ціндоля сумно замукала

Так. Ні

14.                       У Митрика заплакало серце

Так. Ні

Відповіді:1.Так.2.Ні.3.Ні.4.Так.5.Так.6.Так.7.Так.8.Так.9.Так.10.Так.11.Так.

12.Так. 13.Так.14.Так.

Робота над мовою оповідання.

1 учень-мовознавець.  У оповіданні «Ціндоля» багато метафор. Саме за допомогою них письменник розкриває психологію душі своїх героїв, розкриває їх вчинки, дії.

«Від людської жорстокості в Дмитрика гостро заболіло серце», «Кров’ю облилася моя дитяча душа», «На пасовище побігла покривавлена роса».

2 учень-мовознавець.  Щоб показати наскільки душа Хоми переповнена люттю, жадобою швидкої розправи над коровою письменник вживає синонім «посунув». «А вранці, тільки-но розвидніло, хмурий хазяїн посунув до стайні».

3 учень-мовознавець.  В оповіданні багато порівнянь, епітетів, що робить мову твору барвистою, милозвучною. Епітети: хмурий хазяїн, хрипів осатанілий, танець страждання, огненна блискавка. Порівняння: чорна, як ніч, помчиться мов вітер, аж огниста.

Коментар учителя

Щоб відобразити колорит життя і побуту односельців, А. І. Дурунда вживав в оповіданні ряд діалектних слів.

Скотарити – пасти худобу, непосидючий – рухливий, заверещав – закричав, уперіщив – ударив з усієї сили, самокрутка – саморобна сигарета.

Гра «Зафарбуй фразу».

Задається початок речення, у якому необхідно придумати кінцівку-порівняння з відповідним емоційним відтінком. Порівняти з авторським «зафарбуванням».

1.     «Ціндоля неслася узгір’ям, мов…» (огненна блискавка)

2.     «Ціндоля хмура, аж чорна як (ніч)»

3.     «А як зірветься то помчиться (мов вітер)»

4.     Ціндоля-корова, як корова, середніх розмірів, лиш кольором вирізнялась з-поміж інших: жовтаво-червона, аж…» (огниста)

5.     Здалеку здавалось – не тварина пасеться на зеленім косогорі, а … (вогнище палає).

6.     Коли йшла Ціндоля, всі корови незрушно стояли, як (солдати, коли повз стрій проходив генерал).

7.     « я втретє уперіщив Ціндолю, а вона набрала повні легені п’янкого повітря, рушила – поскакала , мов …» (теля).

Метод «Мозковий штурм»

Які роздуми викликав у вас кінець оповідання?

V. Узагальнення і систематизація вивченого матеріалу.

Метод «Коло ідей»

-         Що вас  найбільше схвилювало в оповіданні «Ціндоля»?

-         Чим приваблює вас образ Митрика?

-         Подумайте, як би ви змінили кінцівку оповідання?

-         Чого навчає нас оповідання?

-         Як ви думаєте, чому письменник назвав оповідання «Ціндоля»?

-         Чи схвилювало вас оповідання?

VІ. Підсумок уроку. Оцінювання.

Учитель.

-         У душі кожної людини завжди живуть дві несумісні речі – добро і зло, що часом стає проявом жорстокості. Хто з них переможе, такою і буде людина. Дуже важливо, щоб душі в нас були чистими, щедрими, щоб зло не мало змоги оселитися в наших серцях і перемогти. Ми повинні любити рослинний і тваринний світ природи, поважати батьків і старших, тоді наші душі будуть святими і чистими.

Рефлексія

На аркушах паперу продовжте фразу:

«Цей урок мені запам’ятався тим…»

VІІ. Домашнє завдання: прочитати оповідання А.І.Дурунди «Ножик»

7 клас. укр мова
Урок № . ВИДИ ПРИЙМЕННИКІВ ЗА БУДОВОЮ. НЕПОХІДНІ ТА ПОХІДНІ ПРИЙМЕННИКИ
Мета:
•   навчальна: поглибити знання учнів про особливості прийменника як частини мови, ознайомити з поділом прийменників за морфологічною будовою та за походженням;
•   розвивальна: формувати вміння розрізняти похідні та непохідні, прості, складні та складені прийменники; удосконалювати вміння аналізувати, систематизувати мовний матеріал;
•   виховна: виховувати в учнів мовленнєву культуру.
Тип уроку: урок формування мовних і мовленнєвих умінь і навичок.
Внутрішньопредметні зв'язки: крилаті вислови, фразеологізми, до складу яких входять похідні та непохідні прийменники; використання прийменників для забезпечення логічності зв'язків.
Міжпредметні зв'язки: використання прийменниково-іменникових конструкцій у художніх і наукових текстах.
Перебіг уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ
IV.  МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Привіт, проблемо!

► Порівняти співзвучні слова в наведених реченнях. Чи однією частиною мови вони виражені? Чи однакову синтаксичну роль виконують?
Навкруги золоті поля Навкруги будинків багато зелені
Близько сонечка тепло, близько матері добро Далеко покладеш — близько візьмеш
Поруч із нами сидів військовий Сідай поруч!
Висновок: похідні прийменники слід відрізняти від співзвучних слів — омонімів (прислівників та іменників).
IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Хвилинка ерудита
► Скласти зв’язну розповідь про поділ прийменників на групи за будовою, походженням та утворенням, користуючись поданими таблицями. За необхідності звернутися до теоретичного матеріалу підручника §42.
За походженням та утворенням
Непохідні: в, від, над, до, на, без, крім, при, по (Увага! Їх часто плутають з префіксами)
Похідні утворені:
а) сполученням непохідних прийменників: задля, посеред, з-попід;
б) поєднанням прислівників чи іменників з прийменниками: за рахунок, нарівні з, відповідно до, на відміну від.
в) від інших частин мови: край, кінець, коло, близько, вздовж, вслід
За будовою
Прості Складні Складені
Непохідні та похідні, що мають одну основу Утворюються з кількох частин і пишуться разом або через дефіс Утворюються з кількох частин і пишуться окремо
Від, при, за, кругом, на, шляхом, біля, перед, в, через, до, з, під, коло Попід, задля, з-за, посеред, із- за, заради, поміж, з-поза, поперед, з-попід Під час, згідно з, відповідно до, на відміну від, у разі, під кінець
VІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

Лінгвістична лабораторія
► У першій колонці порівняти та підкреслити слова — прислівники, у другій — прийменники. Під час доведення користуватися алгоритмом:
1. У першому реченні виділене слово відповідає на запитання що? — коло;
У другому реченні виділене слово входить до складу запитання коло чого? — коло річки.
2. У першому реченні виділене слово має лексичне значення;
У другому — служить для зв’язку слів;
3. У першому реченні виділене слово виступає членом речення (обставина);
У другому реченні виділене слово можна замінити прийменником — синонімом біля.
Висновок. У першому реченні слово коло — іменник, у другому — прийменник.

Конкурс для кмітливих.

► Записати сполучення слів із прийменниками у дві колонки: у першу — із похідними прийменниками, у другу — із непохідними. Визначити, від яких частин мови утворилися похідні прийменники.
Наді мною, коло лісу, з-поміж людей, з гори, протягом року, понад лісами, згідно з наказом, о сьомій годині, незалежно від погоди, край дороги, біля столу, на дошці, під землею, без нас.

Творче конструювання
► Дібрати до наведених фразеологізмів слова — синоніми, що пояснюють їх значення. Підкреслити прийменники з іменниками, визначити відмінок, групу за будовою.

Майстерня дослідника

► З наведених слів виписати тільки прийменники. Прості прийменники підкреслити однією лінією, а складні — двома.
Той, у, щоб, як, проте, про, за, або, над, а, до, навколо, наче, осторонь, з-за, крізь, через, крім, згідно з, за винятком, би, нехай, під час, поза, на, поміж, про, чи, начеб, осторонь, попереду, задля, й, і, біля, коло, заради, та, між, незалежно від, посеред.
VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
► Записати 10 прислів’їв і приказок про культуру мовлення людини, які містять прийменники. Охарактеризувати їх походження та будову.




03.04.2020
Урок №
Українська мова у 7 класі
Тема: Написання похідних прийменників разом, окремо і через дефіс.
Мета: закріпити знання  про правопис прийменників разом окремо та через дефіс; формувати вміння визначати в словах орфограму “Написання прийменників разом, окремо і через дефіс” та обгрунтовувати вибір написання відповідним правилом; розвивати орфографічну грамотність, увагу, пам’ять, логічне мислення.
Тип уроків: уроки закріплення вивченого.
Обладнання:  роздавальний матеріал, підручник.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.
*Робота дистанційно.  

Завдання 
  Переписати, вставляючи пропущені букви та знімаючи риску. Вказати похідні прийменники. Підкреслити в реченнях члени речення. Пояснити, чому прийменники не є членами речення.

Пішла Настя по с..лу  добувати к..селю. Груш у бур’яні не/ро..шукують. Уродили на в..рбі груші. Дали пол..зати меду чер..з скло. По/пер..д полювання собак не/годують. П..ганий будяк і з/під к..шені виросте. Він і на оч..реті вузлів шукає. Плив, плив, а коло бер..га потонув. На/п..ред з..ми напасся вітру в рукавицю.
Народна творчість.



ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Відтворення теоретичних відомостей.

*Бесіда.
•        
На якій підставі прийменники поділяються на непохідні й похідні?
•       Від яких частин мови можуть утворюватися похідні прийменники? Навести приклади.
•       Як пишуться похідні прийменники, утворені від прислівників, іменників та прийменників?
•       Навести  приклади похідних прийменників, що пишуться окремо.
•       Як пишуться похідні прийменники, утворені приєднанням до прийменників з, із інших прийменників? Навести приклади.

* Робота з підручником. 
  
Самостійне опрацювання учнями таблиці“Правопис прийменників” (Вправа 446).

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
  
*Впізнай за кольором та дотиком
(Правильно записати прийменники)

В…здовж дороги насаджують клени. А на…вколо тут простір зелений. (М.Нагнибіда.) Всміхнувся степ у…слід грозовій тучі. (О.Довгий.) Ну, словом, листя розпустили всі на…зустріч живодайному  дощеві. (М.Рильський.) Летять мої лелеки чорноброві на…встріч твоїм  русявим журавлям. (Б.Олійник.) З-за моря, з..відки путь далека, вернувсь засмучений лелека. (Л.Дмитерко.) Маленьке, вертке бджоленя дзвеніло до…вкола соняшника. (О.Довгий.) І тільки художник, мов кактус в пустині, на сцені у…супереч всьому цвіте. (Л.Первомайський.) Мошва літає на…вколо вогню, доки крилець не обсмалить. (Нар.творч.)

* Переписати, вставляючи пропущені букви і знімаючи риску.   
І. І довго там д..влюся я, як із/за лісу, з/за густого зіходить зіронька моя. (Л.Глібов.) Може, мій в..чірній срібний голос дол..тить до тебе з/за Дніпра. (М.Сингаївський.) Не вернуться уже із/за морів  ж..ття мого сполохані лелеки.  (Д.Луценко.) З/під старої сторінки ж..ття виз..рає нова
і чиста. (М.Коцюбинський.) Ця зоря з/поміж зір найясніша. (П.Усенко.) У коваля рука уміла і теплий погляд з/під бр..ля. (О.Довгий.)
ІІ. Він іде у сніг, а зорі із/під ніг. (П.Воронько.) В..стрибує з/за повороту  вітрець, співаюч.. пісні. (Н.Забіла.) Уже в..селка ро..маїта пустила стріли з/поза хмар. (А.Малишко.) Якщо з..мля з/під тебе ут..че, не допоможе нічиє пл..че. (О.Довгий.) Може, з/поміж нас і геній  потім вийде невзначай. (П.Тичина.) Цього ранку з/над ріки умовним стуком вірний дятел мені  вістку пер..слав. (Б.Олійник.)

 Вправа  «Я впораюсь»

1)Прислівник назустріч, іменник  із  прийменником на зустріч  увести до самостійно складених речень (усно);
2) прийменник незважаючи на та дієприслівник із часткою не зважаючи  ввести до самостійно складених  речень (усно).

НАЗУСТРІЧ -  НА  ЗУСТРІЧ.
Назустріч.  1. присл. Назустріч плив корабель.  2. прийм. І я пішов, прискорюючи крок, назустріч людям. (В.Симоненко.)
На  зустріч, ім. з прийм. Ми ходили на зустріч з колишніми однокласниками.

НЕЗВАЖАЮЧИ – НЕ  ЗВАЖАЮЧИ.
Незаважаючи,  прийм.  у поєднанні з прийменником на. Незважаючи на те, що сім’я жила бідно, всі діти одежали освіту.
Не зважаючи, дієприс. з част. Працював добре, не зважаючи ні на які обставини.


Вправа « Я подумаю». 
  
Усно прочитати та подумати над  написанням виділених слів. 
І. Не  зважаючи на виняткову гостинність українців, до хати, а тим більше до столу запрошували  не кожного. Щодо цього існувала приказка: “Я з нечесним за стіл не сяду”. Особливо плекалися в народній моралі честь і гідність.
ІІ. Період від Зеленого до Троїцького четверга називали в народі Зеленими святами. Незважаючи на те,  що подібне свято під назвою День рож, або Розалія, відзначали й римляни,  свято ніяк не можна вважати запозиченим. (З підр.)

* Переписати,  ставлячи  подане в дужках слово у потрібній формі. Прийменники підкреслити, вказати непохідні й похідні.

Згідно з (розпорядження) я був відряджений до м.Одеса для укладення договору з Одеським  пароплавством про оренду  двох катерів для зйомок кінофільму під робочою  назвою “За певних обставин”. (З докум.)  В гербарії моєму безліч листя  дерев і трав  стосовно (плин) днів. (М.Танк.)

(Вправа за вибором). Ддва-три прийменники письмово  розібрати як частини мови (за с

І. Із-за лісу, з-за туману місяць випливає, червоніє, круглолиций, горить, а не сяє. (Т.Шевченко.) З-за хмар височенько пливе місяченько. (М.Вороний.) Розвидняється, світять каштани, усміхається обрій з-під брів. (Є.Гуцало.) Уже прокидалося місто в каштанів з-поза плечей. (О.Довгий.) З-поміж верб, та груш, та яворини чорні стріхи глипають, нагнувшись, мохом вкриті, корчами калини... (І.Франко.) Гвоздики рожеву засвічують мідь з-за гілки, з-за тину, з-за рогу. (П.Усенко.) Сходить місяць, гаснуть зорі, з-за гаю спів несе луна. (М.Старицький.) У спомини тополею високою  з-за обрію приходить рідна пісня. (П.Перебийніс.)  З-над річки лине пісня голосна. (М.Рильський.)
Може, мій вечірній срібний голос долетить до тебе з-за Дніпра. (М.Сингаївський.) У ту ніч чиєсь ридання з-понад озера неслось. (Олександр Олесь.)
ІІ. І молоде із-за гори на конях покоління летить сюди. (П.Тичина.) А я виглядаю з-за обрію світлу весну, в холодному небі шукаючи сірого клина. (В.Раєвський.) З-під сонця в пронизливім віражі на гострім куті крила на мене шуліка ішов в піке, як пущена з лука стріла. (Б.Олійник.) Наїдком запахущим оси  позаїдались, як малі. Лиш соняхи з-потойбік проса на все те з
ирять з-під брилів. (М.Самійленко.) Ранок веселими руками промінців викочує з-під землі пшеничний  колобок сонця і ставить його на зелену скатертину озимини. (М.Стельмах.)

* Переписати.
 На місці крапок поставити  пропущені  похідні  прийменники, що пишуться через дефіс.


Орлиний клекіт ... хмари чути. Черепаха ... панцира все бачить. ... смичка тонка паляничка. .... того, хто стоїть, підошов не вирізай. Одного й за стіл садять, а  іншого й ... столу виганяють.
Народна творчість.
Для довідок. З-за. З-під. Із-за. З-під. З-під.

* Прочитати фразеологізми.  Два-три фразеологізми  увести до самостійно складених речень (усно).
Працювати з-під палиці. Виймати з-під спуда. Продавати з-під поли. Передавати з поли в полу. Узяти (утекти) з-під самого носа. Хоч з-під нігтя виколупай. Розуміти з півслова. Дивитися спідлоба. Зникнути (пропасти) з-перед очей.
V. Підбиття підсумків  уроку.
VІ.Домашнє завдання. 
Використовуючи прийменники,написати твір -мініатюру «Весняний ранок»



Тема:  «Драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня». Фольклорно-міфологічна основа сюжету.Природ
Тип заняття: дистанційний урок –презентація

Мета заняття:
навчальна: проаналізувати драму-феєрію «Лісова пісня» Лесі Українки, розкрити сюжетно-композиційні та жанрові особливості твору, зробити  глибокий аналіз головних персонажів, з’ясувати багатоплановість художнього змісту,  поглибити знання про драму.
розвиваюча: розвивати в учнів креативні вміння та навички аналізу твору; визначати його проблематику, самостійно працювати з літературою; характеризувати героїв драми; вдосконалювати навички виразного читання напам’ять, вміння влучно добирати цитати, давати повну вичерпну відповідь на поставлені запитання; розкрити творчий потенціал студентів на основі виконання творчого проекту.
виховна: виховувати почуття гуманізму, волелюбності, високої духовності, любов до природи й бережливе ставлення до неї, викликати почуття захоплення силою і красою справ¬жнього кохання.

Учні повинні
знати: зміст драми-феєрії «Лісова пісня», історію написання, поняття «драма», «драма-феєрія». 
вміти: визначати самостійно тему та ідею твору, працювати з текстом твору, формулювати  та висловлювати власну думку про твір та його героїв, давати оцінку поведінки, зіставляти поведінку і риси персонажів, узагальнювати, робити висновки. 
План
1. Історія написання драми-феєрії «Лісова пісня».
2. Жанр, тема, ідея та сюжетно-композиційні особливості твору.
3. Світ людей та світ природи в драмі.  
4. Проблематика твору. 
(Слайд №5)

 Сьогодні на дистанційному занятті ми з вами повинні:
 розкрити історію написання драми;
 визначити жанр, тему, ідею твору;
 з’ясувати сюжетно-композиційні особливості; 
 розкрити образи, проблематику
та тему боротьби за вільне, кра¬сиве, духовно багате життя людини в драмі-феєрії «Лісова пісня». 

Учитель:
Українська земля має своїх визнаних світом геніїв, які оспівували красу рідного краю, чарівність українського слова, боролися за вічне буття. Сьогодні ми продовжуємо говорити про видатну українську поетесу Лесю Українку. Леся Українка – багатогранна особистість, поет-лірик, автор ліро-епічних поем, драматург новатор, прозаїк, публіцист, критик – такі грані художнього таланту поетеси.Спочатку пригадаємо, як пов’язане ім’я Лесі Українки з нашим містом. 



В) Мотивація навчальної діяльності учнів. 
Методи: розповідь, проблемне питання
Учитель:
«Лісова пісня» –  це бездонна криниця з живою водою, яку п'єш і не нап'єшся вдосталь, її треба читати протягом усього жит¬тя, і кожне прочитання буде відкривати новий зміст, нову мудрість, приноситиме незмінну радість зустрічі з мистецьким шедевром. Для чита¬чів «Лісова пісня» –  прекрасна казка про любов і зраду, про силу лісо¬ву та водяну. Драма приваблює глибоким філософським змістом, кли¬че до гармонії буття, злагоди з власною душею.
Це твір, який утверджує великі вічні істини, дає відповіді на питан¬ня, що споконвіку хвилювали й хвилюють людство. 
(Слайд №11)
У чому сенс людського життя?
Коли життя вважається повноцін¬ним?
Яка роль мистецтва в житті людини?
Якою є справжня любов?
Як виявляється взаємозв'язок людини й природи? 
(Слайд №12)
Це все проблеми твору, які протягом віків хвилювали філософів, митців та й кожного з нас. Сьогодні на занятті ми спробуємо дати відповіді на них, заглибившись в зміст твору та проаналізувавши його, з'ясуємо, що необхідно всім нам для повноцінного, справжнього щастя.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

Слово учителя:

Давайте з’ясуємо спочатку історію написання твору. 
(Слайд №13,14)
Драма – феєрія Лесі Українки «Лісова пісня» за художньою досконалістю і майстерністю розкриття образів не поступається таким світовим шедеврам, як «Синій птах» Моріса Метерлінка та «Пан» Кнута Гамсуна.  Цей твір відкриває завісу такого життя і почуттів, який не можна передати навіть на полотні.
 

Учитель:
 Творила (і шліфувала) вона цю перлину недовго – близько трьох тижнів. У квітні 1911 року, після лікування в Єгипті (Гелуан, вілла «Континенталь») Леся Українка приїхала до Києва (за станом здоров’я не відвідала рідної Волині), а 2 червня вже була в Кутаїсі, де працював її чоловік К. Квітка. Там 3 липня почала писати «Лісову пісню», а 25 липня датується чорновий автограф геніального твору. Ця праця відбувалася в стані великого напруження творчих і фізичних сил поетеси, про що вона розповідала в листі до сестри Ольги від 9 листопада 1911 року: «Писала я її дуже недовго, 10 – 12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможний настрій; але після неї я була хвора і досить довго «приходила до пам’яті»… Далі я заходилась її переписувати, ніяк не сподіваючись, що се забере далеко більше часу, ніж саме писання, –  от тільки вчора закінчила сю мороку, і тепер чогось мені шия і плечі болять, наче я мішки носила».
А в листі до матері від 2 січня 1912 року Леся, відповідаючи матері на запитання, що її спонукало написати «Лісову пісню», розкрила джерела цього твору: «А я таки сама «неравнодушна» до сеї речі, бо вона мені дала стільки дорогих хвилин екстазу, як мало яка інша. Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую мавку «в уме держала», ще аж із того часу, як ти в Жабориці мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом з маленькими, але дуже рясними деревами. Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали), і там ждала, щоб мені привиділася мавка. І над Нечимним вона мені мріла, як ми там ночували –  пам’ятаєш? –  у дядька Лева Скулинського… Видно, вже треба було мені її колись написати, а тепер чомусь прийшов «слушний час» –  я й сама не збагну чому. Зчарував мене сей образ на весь вік».
Про цю подорож Лесі ще в дитинстві до Нечимного, під час якої вона вперше «зустрілася» у великому лісі з Мавкою, щоб потім усе життя не розлучатися з нею, цікаві спогади залишила Лесина сестра Ольга Косач-Кривинюк: «…Потім з своєю господинею пішли до лісу, туди, куди її свояк дядько Лев вибрався з бидлом на літо. То було урочище Нечимне з великим лісовим бездонним, як говорили тамтешні люди, озером. З одного боку озера був смарагдово-зелений дерновий облудний берег, що йшов хвилями під ногами і, прориваючись, не давав приступитись до самої води, а з інших боків береги були зарослі очеретом та різними хащами. Кругом озера був старий густий великий листвяний ліс, з одного боку він підходив до поля, а з другого переходив у старезний сосновий бір, що простягся на багато верстов.
У дядька Лева в Нечимному була хатина і шопа на сіно з трьома стінами і стріхою, з четвертого боку шопа була відкрита якраз у бік озера. В тій шопі на сіні ми ночували, тоді були саме місячні ночі, і Леся навіть вночі мала перед очима той краєвид з «Лісової пісні», який був би найдокладнішою декорацією до неї, коли б я була малярем та намалювала його, як пам’ятаю досі…
У дядька Лева ми пробули три дні і дві ночі, ходили геть скрізь по лісі, в бір, коло озера. Дядько Лев не запалив у хаті, а клав огнище надворі, там і варив страву, там і грівся вночі, ночуючи надворі біля вогню та раз у раз наглядаючи свого бидла. Ходячи по лісі та коло озера, надто ж сидячи біля вогнища, почули ми багато, багато оповідань про той ліс, про озеро, про всяку «силу» лісову, водяну, польову та про її звичаї і відносини між собою і людьми».
Отже, як видно з наведеного листа до матері, спогадів сестри, образ Мавки Леся виношувала роками, адже вона з дитинства поринула в море українського фольклору. Недарма в одному з листів Леся писала про себе, що вона вихована на фольклорі, як англієць на Біблії (Біблію вона також знала добре).
«Лісову пісню»  вперше було надруковано в  «Літературному віснику» за 1912 рік. Окремим виданням твір вийшов у 1914 ро¬ці. За життя поетеси драма не була поставлена на сцені. Впер¬ше її поставили у 1918 році. Найвідоміші екранізації «Лісової пісні» (1961 р., В.Івченко та 1980 р., Ю.Іллєнко). 
(Слайд №15, 16, 17, 18)

Ми розглянули історію написання твору переходимо до наступного питання плану.

2 ПИТАННЯ. 
Жанр, тема, ідея  та сюжетно-композиційні особливості твору. (Слайд №19)


Учитель:
Леся Українка «силою свого генія створила надзвичайно своєрідну поему, піднесла її на небувалу в історії світової літератури височінь» (Б.Мельничук). Творчість Лесі Українки – якісно новий етап у розвитку української драматургії. За ідейно-художніми якостями, за рівнем мистецької досконалості вона є одним з найвагоміших здобутків всесвітньої драматургії.
Драматургія Лесі Українки – феноменальне явище в українській літературі: вона вражає новизною тем, гостротою соціально-психологічних конфліктів, філософськими узагальненнями, поетичною красою, високою культурою вірша. Пристрасне заперечення всього ворожого, реакційного, закостенілого в житті, утвердження гуманістичних ідеалів ведеться в її творах з позицій неоромантизму, який намагався розширити права особистості, визволити її від тиску юрби.
Вона була прекрасно обізнана з історією й культурою народів Європи й Азії, письменниця зверталася до переломних етапів історичного розвитку, відшукувала такі події, які були б співзвучними українській сучасності. 
(Слайд №20)

Примітка: учитель розкриває поняття «драматична поема», «драма-феєрія» та їх особливості.

Учитель:
Драматична поема – це жанр, що поєднує прикмети драматургії і поезії, це віршована п’єса, яка синтезує драматичний та ліричний, а також епічний способи відображення дійсності.
Особливі ознаки драматичної поеми:
 в її основі переважно психологічний конфлікт, конфлікт ідей, поглядів;
 тяжіння до філософської узагальненості, поетичної умовності, символіки, міфологічності;
 ліричність, емоційність, навіяні поетичними прологами, посвятами, ремарками, монологами;
 білий п’ятистопний ямб, який дає змогу розмовляти в емоційно піднесеному тоні;
 ідейний зміст твору, завершення тієї або іншої сцени, розгортання певної думки часто підсумовуються афоризмом. 
(Слайд №21)

Феєрія – театральна чи циркова вистава, побудована на фантастично-казковому сюжеті, в якій з метою вразити глядача використовуються різноманітні  сценічні ефекти.
Драма-феєрія – п'єса з казково-фантастичним сюжетом і  персонажами.
Особливості драми-феєрії:
 фантастично-казковий сюжет;
 дійові особи: міфічні або фантастичні істоти;
 відбуваються надзвичайні історії; 
 театральний ефект з безліччю театральних трюків. 
(Слайд №22)

Учитель:
Леся Українка довго не могла визначити, до якого жанру належить її твір. Після довгих вагань вона назвала її драмою-феєрією. Послухайте, як пише Леся Українка у листах до рідних, знайомих про свої пошуки у виборі жанру драми.

• «Взялась я до нової уліти фантастичної на сей раз». [3.07.1911]
• «Написала драму-поему в 3-ох діях за 10 днів...». [29.07.1911]
• «Твої уваги щодо фантастичних драм зовсім слушні...». [28.09.1911]
• «Сього літа... написала «драму-феєрію»,.. Се властиве драма-казка..., по термінології Гауптмана..., але я не знаю, якби се могло по-нашому зватись». [9.11.1911]
• «Несподіваний для мене був успіх фантастики...». [16.12.1911]
• «Мені здається, що ти не похваляєш нашого стилю (ти не радила мені писати фантастичні драми». [20.12.1911]
• «От досада, що ніяк не можна по-нашому перекласти – «драма-феєрія». Як би його сказати? Драма-казка чогось незграбно, правда?». [20.12.1911]
• «Я про «Лісову пісню» думала, що всі тільки сміятимуться з сеї "старомодної романтики"». [5.10.1912]
• «Я б і хотіла бачити її на сцені, і боюся, не «провалу» боюся, а переміни мрії в бутафорію». [24.05.1912] 
(Слайд №23)

учитель:
Отже, за жанром – це драма-феєрія (проблемно-філософська драматична поема). «Лісова пісня» – це новий жанр драми, який створила Леся Українка.        (Слайд №24)

 Давайте визначимо  тему та ідею драми. 

Примітка: розкривають тему, ідею твору «Лісова пісня».


Тема: 
 Оспівування поетесою духовного багатства рідного народу, його великих творчих можливостей, нездоланності потягу людини до високого і прекрасного.

Ідея: 
 Утвердження краси вільного незалежного духу, кохання і мрії, змістовного, гармонійного, як сама природа, людського життя.

 Який конфлікт лежить у центрі сюжету «Лісової пісні»?
1. соціальний: заради збільшення господарських, статків своєї родини мати нехтує сильними взаємними почуттями двох молодих сердець, намагається будь-якою ціною розлучити зако¬ханих.
2. філософський: невідповідність високого покли¬кання людини принизливим, не¬вільницьким умовам її повсякден¬ного життя. 


Учитель:
Отже, в основі сюжету драми Л.Українки лежить гострий соціально-психологічний конфлікт: мрія і дійсність, невідповідність дійсності поетичній мрії героя. Поетеса прагнула показати зіткнення багато обдарованої художньої натури з людською обмеженістю і бездуховністю. Конфлікт розкривається через взаємодію реальних і казкових образів, своєрідне переплетення життя природи з життям людини.

 З’ясуємо сюжетно-композиційні особливості драми.
Леся Українка в «Лісовій пісні» склала нечуваної сили й краси «гімн вільній людині».
На лоні весняної природи Лукаш зустрівся з лісовою красунею Мавкою, яка зачарувалася звуками Лукашевої сопілки. Зародилося кохання молодих сердець, забуяла від радості природа. На голос Лукашевої «веснянки відкликається зозуля, потім соловейко, розцвітає яріше дика рожа, біліє цвіт калини, глід соромливо рожевіє, навіть чорна безлиста тернина появляє ніжні квіти».
Письменниця малює перше соромливе кохання, перший поцілунок мрійливого юнака! Усе, що найкраще в людях, у людських стосунках, у цю мить спалахує для Лукаша яскравою зорею.
Але ж, спочатку невиразно, а потім усе рельєфніше, проступатимуть і ті перешкоди, ті бар’єри, що сковують людське щастя, людський вічний порив до прекрасного, – невільницьке життя в приватновласницькому суспільстві, деякі застарілі традиції. Мавка здивована, що Лукаш соромиться сказати дівчині про її красу, що він сам собі не знайде пари… Лісовик попереджує Мавку, що серед людей немає волі. Монолог Мавки, що наприкінці першої дії, сповнений тривоги дівчини за своє майбутнє. 
У другій дії, що розгортається пізнього літа, конфлікт наростає. Цьому сприяють нові персонажі – мати Лукашева, вдова Килина та міфічний образ Марища («Того, що в скалі сидить»).
У третій дії лірична напруга сягає найвищої точки і йде до розв’язки. Вступна ремарка, що поєднує й опис осінньої, хмарної, вітряної, тривожної ночі, й портрет фізично знеможеної боротьбою, але нескореної духовно Мавки, й повідомлення про смерть дядька Лева, і натяк про крах господарства Лукашевої родини, наче віщує нещастя героям драми. Особливо велика увага тут зосереджена на трагічності Мавки, що в чорному вбранні й великій тузі притулилася до хати Лукаша. 
Лукаш за зраду найчистіших своїх почуттів, що виявилися у взаєминах з Мавкою, за зраду любові тяжко покараний: Лісовик перетворив його на вовкулаку. Цим символічним епізодом письменниця увиразнює народні погляди на людину – хто зрікся духовного життя, загасив у собі порив до прекрасного, той перестав бути людиною. Але ж людина має в собі сили завжди, щоб з будь-якої прірви свого падіння піднятися на височінь людського духу – через страждання, через усвідомлення своєї недосконалості, через самопізнання, добросприймання й добротворення. Пройшовши через таке очисне горнило, вона стає мудрою, бо пізнає смисл свого буття. А якщо й загине, то краплинка мудрості, придбана в цій боротьбі, залишиться людям. 

Завдання з ключиком.
Визначити елементи композиції твору. 
(Хто не впорався в кінці міститься ключик-підказка).


Експозиція Пролог твору.
Зав’язка Слова матері Лукаша до Мавки.
Розвиток дій Розмова Мавки з матір'ю Лукаша, діалог Мавки з Лукашем, перше знайомство з Килиною, поєдинок Мавки з Марищем, сварка матері Лукаша з Килиною.
Кульмінація Лукаш посватав Кили¬ну, Мавка провалюється в підземелля «Того, що в скалі сидить».
Третя дія, дія «пізньої осені», відбувається найбільша боротьба пристрастей. Тут Лукаш стає звіром і знову людиною, Килина закляла Мавку в вербу. Але кохання перемагає смерть, вогонь палить усе нікчемне, зайве, очищаючи людину звільняючи її від пут буденщини
Розв’язка Лукаш замерзає, Килина з дітьми йде в село, Мавка перетворюється на вербу. Завершується твір прекрасним монологом Мавки.

Учитель: 
Отже, ми побачили, що розв'язка «Лісової пісні» оптимістична – прекрас¬не не вмирає: воно є символом вічності.
Визначивши тему, ідея, жанр та з’ясувавши сюжетно-композиційні особливості твору, переходимо до наступного питання. Саме через систему образів автору майстерно вдалося розкрити єдність людини і природи у творі. 

3 ПИТАННЯ. 
Характеристика образів твору.

Методи:  ПРЕС, інформаційно-комунікативний (характеристика образів, літературна гра, займи позицію, робота з книгою,таблицею,
 цитування), наочно-ілюстративний, корекції знань, вмінь,
 навичок, діалог 

Учитель:
Леся Українка в «Лісовій пісні» склала нечуваної сили й краси «гімн вільній людині». Для того, щоб донести до читача свій замисел, вона створила систему образів, у які вклала свої думки, поривання.

 Які два світи показує нам Леся Українка у драмі?
 Хто з героїв є втіленням цих світів? Заповніть таблицю.   

Світ людей
(реальний) Світ природи
(фантастичний)
Персонажі драми

Їхнє життя










Проблемне питання. 
 
Як через образ Мавки письменниця розкрила мрію про ідеальну людину, утвердила думку, що людина — творець краси?


Самостійно скласти план-характеристику образу Мавки та Лукаша



Літературна гра – підказка «Дзвінок вчителю»

 Знайдіть у тексті образ Долі. Що це за образ?


Підказка-відповідь:
Невіддільна від образу Лукаша алегорична постать його Долі. Ця постать підсилює драматичність подій, вона викликає особливий смуток, жаль за втраченим великим щастям, якому немає вороття. Наче морок по гаю, блукає загублена Доля, шукаючи.стежки до минулих днів, та ті стежки вже позамітало снігом:
Пішла і зникла в снігах Лукашева доля, вказавши йому на вербову гілку, що він її кинув. Лукаш підіймає цю гілку-сопілку і починає грати. «Спочатку гра сумна, як зимовий вітер, як жаль про щось загублене і незабутнє, але хутко переможний спів кохання покриває тугу.» Під спів сопілки розцвітає весна. Так, мрію вбити не можна.
Доля – це Лукашева совість, яка чинить суд над його життям.


Проблемне питання. 

 Як письменниця розкриває в образах матері Лукаша й Килини духовне зубожіння, дисгармонію з природою? 

Відповідь:
Мати Лукашева – рідна сестра Лева. Вона, вдова, бажаючи своєму синові щастя, стала рабинею загальноприйнятої, породженої суспільством думки про власність як про єдине щастя.
Ця ж біда спіткала й Килину. Залишившись вдовою з двома дітьми, вона піклувалася перш за все про те, як їх нагодувати, одягнути, як утвердити для них «авторитет» серед людей. І в погоні хоч за якими-небудь матеріальними статками, за найнеобхіднішим для існування своїх дітей вона також розгубила свої духовні скарби, а може, навіть не змогла їх і придбати за тією безперервною турботою про хліб насущний.
Найстрашніше, що багато таких нещасних, які поневолені дріб’язковими турботами, не почувають себе їхніми рабами, хоч вони є ними. І для того, щоб раби збагнули своє становище й відчули, наскільки воля прекрасна порівняно з рабством, Леся Українка «посилає» до людей Мавку.

 Чи є в драмі, окрім Мавки, образи гармонійних людей?

Відповідь:
У даному творі Л.Українки змальована світлими фарбами зовнішність дядька Лева гармонує з душевною його красою та з ніжною красою лісового куточка. Дядько Лев «дуже добрий з виду», у нього «довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої шапки-рогатки», на ньому світлий, ясно-сивого кольору полотняний одяг, що свідчить і про високий естетичний смак тих, хто цей одяг робив, і про високий естетичний смак тих, хто його носить.
Досвідчений дядько Лев з тих обдарованих буйною фантазією людей, які можуть упіймати казку вітру, землі, місяця, води, пташки, дерева, трав, а силою отого мудрого слова одухотворити добро, красу чи знешкодити зло; він з тих людей, які в лісі можуть «зустріти» Лісовика й Перелесника, Мавку й Русалку, Водяника. Дуже трепетно він ставиться до столітнього дуба, прагнучи зберегти лісового красеня від сокири, заповідає поховати себе саме під ним. На жаль, споживацький спосіб життя перемагає: Килиназ матір’ю Лукаша після смерті дядька Лева продають його.
Отже, в образі дядька Лева Леся Українка втілила мудру, із знанням законів природи людину, яка уміла використовувати дари природи, бо жила й діяла у злагоді з її законами. Дядько Лев – це духовно багата особистість, образ, що символізує велич і красу нашого народу.


Презентація творчого проекту 
«Світ природи драми-феєрії «Лісова пісня»».
(Слайд №39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47)

Студенти групи працювали над проектом: «Світ природи драми-феєрії «Лісова пісня»». 









































Етапи роботи.
Перший етап – підготовка проекту.
Мета: спланувати роботу для реалізації проекту.  
1. Визначення часу та цілей роботи.
2. Збирання матеріалу.
3. Розподіл обов’язків.
4. Визначення способів представлення результатів роботи: захист-презентація.

Другий етап – реалізація проекту.
1. Відвідування бібліотек.
2. Пошук матеріалу в мережі Інтернет.
3. Збирання матеріалу.
4. Оформлення результатів.

Третій етап – представлення проекту.
Мета: представити проект, зацікавити ним студентів.
1. Презентація інформаційного проету на занятті української літератури.

Четвертий етап – рефлексія та оцінювання.
1. Обмін враженнями від роботи.
2. Само- та взаємо оцінювання роботи.

Викладач:
Лісові та водяні істоти розмовляють, тішаться, гнівають¬ся, люблять і розважаються. Яким же треба бути чутливим і спосте¬режливим, як любити навколишній світ, щоб почути мову джерел і де¬рев, озерних хвиль та жучків-світлячків! Треба тільки навчитися слу¬хати природу, як музику, як живу істоту.

 Які цінності для міфічних персонажів найголовніші? 
(Слайд №48)
(Воля, краса, яскраве розкішне вбрання, порядок у лісі й на озері.)

Слово викладача:
Переходимо до останнього питання плану. З’ясуємо та проаналізуємо проблеми, які порушують у творі.

4. ПИТАННЯ.
Проблематика твору.

Методи:займи позицію, робота з опорним конспектом, аналітична бесіда,
 «мозковий штурм», гронування, самостійна робота
Викладач:


 Назвіть, які проблеми порушуються у творі? 
(Слайд №49, 50)
Студенти називають проблеми, які порушується в драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Проблеми:
 боротьба за волю, за творче, щасливе, повнокровне людське життя;
 реалізація творчих можливостей особистості, а надто митця;
 людина і природа;
 сенс життя;
 сімейне щастя і любов;
 добро і зло, гідність і безчестя;
 свобода і неволя;
 моральні цінності;
 батьки і діти.
(Слайд №51)

Студенти пишуть самостійну роботу, розкриваючи проблеми, які порушуються в творі.

Підведення підсумків.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ (10 Ꞌ).
Методи: «мікрофон»,вирішення проблемних питань, 
творче завдання




Студенти складають сенкани. 
(Слайд №52)
Студенти пояснюють епіграф до заняття.

Викладач:
Пригадуєте на початку заняття перед вами були поставлені проблемні запитання:

У чому сенс людського життя?
Коли життя вважається повноцін¬ним?
Яка роль мистецтва в житті людини?
Якою є справжня любов?
Як виявляється взаємозв'язок людини й природи?
(Слайд №54)
(студенти аргументують свої думки)

Підведення підсумків.

Викладач:
У «Лісовій пісні» головним переможцем є людина мудра, добра, творча, гармонійна, що в леті за своїм щастям постійно б’ється зі злом, радіє і страждає, падає і піднімається, гине і воскресає, але летить і тільки — до краси.

V. РЕФЛЕКСІЯ. (2 Ꞌ)
 Чого навчає нас твір Лесі Українки?  
 (Слайд №55, 56)
(Любити природу, пізна¬вати її закони, по-хазяйськи ставитись до її багатств. У п'є¬сі природа постає як джерело творчості й натхнення. Пока¬зано також, як мистецтво облагороджує людину.)

VІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ЗАНЯТТЯ. (2 Ꞌ)
Заключне слово викладача: 
Драма-феєрія «Лісова пісня» Лесі Українки – глибоко філософський твір про взаємодію добра і зла, прекрасного і потворного. Це гімн єднанню людини і природи, натхненна пісня про велич духовного, про порив людини до щастя, її боротьбу за вільне, красиве, духовно багате життя. Твір навчає любити природу, поважати творчу особистість.
           Воістину правдиві слова філо¬софа: «Бути коханим – це більше, ніж бути багатим, бо бути коханим – це значить бути щасливим!» Нехай у вашому житті завжди поруч крокують віра, надія, любов, взаєморозуміння. І нехай всі добрі слова, що прозвучали сьогодні, залишаться у ваших серцях.

Оцінити роботу студентів на занятті. Коментувати оцінок. Відмітити роботу кращих студентів.

VІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО  ЗАВДАННЯ. (1 Ꞌ)

Підготувати:
1. Вміти характеризувати образи драми-феєрії.
2. Написати твір-мініатюру «У чому сенс людського життя?» або «Краса людських взаємин  – у любові» (за мотивами   «Лісової пісні» Лесі Українки). 














7 клас. 30,03,2020

Тема уроку: Марина Павленко. «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських». Казкове й реалістичне в повісті-казці, час теперішній і минулий у ній. Добро і зло в повісті, у сучасному світі та в людині

Мета уроку:

ознайомити учнів із життєвим шляхом і творчим доробком сучасної української письменниці Марини Павленко, її твором «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських»; допомогти зрозуміти сюжет повісті-казки, формувати вміння визначати реалістичне й казкове у творі, визначати добро і зло;

розвивати навички виразного читання, аналізу епічного твору, виділення головних епізодів, висловлювання власних думок із приводу прочитаного; розвивати спостережливість, творчу уяву, логічне мислення;

виховувати доброту, гідність, відповідальність за свої вчинки, уміння співчувати та допомагати.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми уроку

    З’ясування значення терміну «повість – казка»

Сьогодні ми починаємо вивчати твір, що відноситься до сучасної дитячої літератури. Це повість – казка сучасної дитячої письменниці Марини павленко «Русалонька із 7 –В, або прокляття роду Кулаківських. Повість-казка - це жанр, який поєднує в собі елементи повісті та елементи казки. Крім того,  дослідниця творчості Марини Павленко Н.О. Діденко у своїй роботі «Дивовижний світ творів М. Павленко» стверджує, що сучасна дитяча письменниця запровадила до української дитячої літератури новий жанр – краєзнавчий детектив. При роботі над твором спробуємо відшукати ознаки даних жанрів.

     Слово учителя

Послухайте, що про свій твір говорить сама авторка: «Гадаєш, казки – то тільки дитячі баєчки і чудес на світі не буває? Але якщо над красенем однокласником висить родове прокляття, якщо тебе домучили нічні жахіття сусідської квартири, якщо тітоньку треба рятувати від її ж власного весілля, а старовинна шафа перетворюється на машину часу, і про все це навіть не здогадуються такі розумні батьки, – ти ніде інде, як у казці. Справжнісінькій сучасній казці, щасливий кінець якої мусиш дописати самостійно.»

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

     Ознайомлення з біографією Марини Павленко

Щоб краще зрозуміти твір, який ви вже вдома розпочали читати, познайомимося з авторкою казки – повісті, нашою землячкою Мариною Степанівною Павленко.

Павленко Марина Степанівна народилася 30 березня 1973 року в селі Старичах Яворівського району Львівської області. У дворічному віці переїхала з батьками на Черкащину. Протягом 1991–1996 років здобула вищу педагогічну освіту в Уманському державному педагогічному інституті (нині – університеті) імені Павла Тичини.

З 1995 по 2000 роки працювала вчителькою початкових класів Уманської міської гімназії. З 2000 року – викладач кафедри української літератури й українознавства Уманського державного педуніверситету імені Павла Тичини.

Кандидат педагогічних наук, доцент, автор багатьох наукових публікацій, методичних рекомендацій.

     Коротка розповідь про творчість поетеси

Поезія:

o   «Бузкові зошити» (Київ: «Гранослов», 1997),

o   «Чар-папороть» (Львів: «Каменяр», 2002);

Проза

o   збірка оповідань «Як дожити до ста» (Київ: «Гранослов», 2004),

o   повість-казка «Домовичок із палітрою» (Київ: «Смолоскип», 2001),

o   цикл казок «Півтора бажання (Казки з Ялосоветиної скрині)»

o   (Київ: «Смолоскип», 2004),

o   повість для підлітків «Русалонька із 7-В або прокляття роду Кулаківських» (Вінниця: «Теза», 2005, 2011);

o   повість для підлітків «Русалонька із 7-В та загублений у часі»

o   (Вінниця: «Теза», 2007);

o   повість для підлітків «Русалонька із 7-В проти Русалоньки з Білокрилівського лісу» (Вінниця: «Теза», 2008, 2011);

o   Марина Павленко про Павла Тичину, Надію Суровцову, Василя Симоненка, Василя Стуса, Ірину Жиленко / М. Павленко. — Київ : Грані-Т, 2009. — 120 с.: іл. — (Серія «Життя видатних дітей»). 

o   повість для підлітків «Русалонька з 7-В в тенетах лабіринту» (Вінниця: «Теза», 2011).

Одна з авторів всеукраїнських дитячих видань "Ангелятко" та "Ангеляткова наука"

Нині Марина Павленко працює викладачем сучасної української літератури в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини та продовжує писати.

Письменниця Марина Павленко своїм рідним краєм вважає Черкащину, уся її родина мешкає в м. Умані. А розповідь про наших героїв «списана з життя» роду Дульських із села Вишнопіль Тальнівського району Черкаської області.

Дульська Євгенія Іванівна, старенька, що розповіла письменниці історію свого роду, була щиро переконана у тому, що він прόклятий…

Тетралогія «Русалонька із 7-В» — це твір про сучасних українських підлітків, про дорослішання, про пошуки власного Я, про ставлення до рідної мови й до України, про родинні й товариські стосунки, про морально-етичні, суспільні й навіть екологічні проблеми і, звичайно ж, — про перше кохання. Твори, що входять до складу цієї тетралогії: «Русалонька із 7 – В, або Прокляття роду Кулаківських», “Русалонька із 7-В та загублений у часі, “Русалонька із 7-В проти Русалоньки з Білокрилівського лісу», «Русалонька із 7-В в тенетах лабіринту»

ІV. Робота над текстом «Русалонька із 7 – В, або Прокляття роду Кулаківських»

     Слово учителя

З кожною новою повістю М. Павленко розширюється тематичне коло її творів, проте незмінними завжди залишаються увага та любов до людини, співпереживання героїв і взаємодопомога. Маленька героїня повісті «Русалонька із 7-В…» постійно намагається знайти відповідь на запитання: «Що стоїть на перешкоді людському щастю? Навіщо казки з нещасливим закінченням?» Шукаючи відповіді на ці питання, з нею трапляються неймовірні пригоди.

     Бесіда:

1.      Чи любите ви пригоди?

2.      Які пригодницькі твори українських і зарубіжних авторів ви знаєте? («Тореадори з Васюківки», «15-літній капітан», «Острів скарбів», «Митькозавр з Юрківки»)

3.      Яким, на вашу думку, має бути герой такого твору? (сміливим, допитливим, веселим, розумним, товариським).

4.      Саме про таку дівчину написала М.Павленко. Перегляньмо буктрейлер до її повісті «Русалонька із 7-В», щоб ті, хто читав ще раз пережив неймовірні моменти, а хто не читав – зацікавився і пішов до бібліотеки!

Ми ознайомилися із буктрейлером за повістю М. Павленко із загадковою назвою «Русалонька із 7-В…». Пригадайте, від чийого імені ведеться оповідь у творі?

ü  Стисло перекажіть сюжет повісті від першої особи.

     Бесіда за розділами 1-10

1.      Як звуть головну героїню твору?

2.      До якої важливої події готувались у родині Софійки?

3.      Без чого у родині дівчинки неможливо було виходити заміж?

4.      Розкажіть про дивну бабусю – сусідку.

5.      Назвіть друзів та однокласників Софійки.

6.      Що сталося з коралями, які дали поносити Софійці?

7.      Розкажіть історію про світлину тітоньки з Валентином. Як її дізналася Софія?

     Робота в зошит

ü  Запис до зошиту теми, ідеї твору та головних героїв

     Бесіда з елементами дослідницьких завдань

1.      Що лежить в основі розгортання сюжету?

2.      У якому часовому вимірі відбуваються події твору? Як письменниці вдається пов’язувати сучасне і минуле?

3.      Які сюжетні лінії  і як розгортаються у творі?

4.      З ким знайомиться Софійка, мандруючи зі світлинами в минуле?

5.      Які предмети допомагають здійснювати екскурси у минуле і пов’язують його з сучасним життям

6.      Як поводить себе Софійка, потрапляючи в минуле

7.      Чи прагне вона змінити хід історії? За допомогою чого їй вдалося це зробити?

8.      З ким знайомиться Софійка, мандруючи зі світлинами в минуле?

9.      Які історичні епохи  та події зобразила письменниця у своїй повісті?

10. Особливості сюжету і композиції зумовлені саме адресатом і підпорядковуються авторській ідеї: простежити, як відбувається дорослішання й самоусвідомлення Софійки як особистості, представниці шляхетного роду. Це своєрідний квест (у літературі фентезі — це особливий вид сюжету, опис шляху героя), подорож, шлях як мандри у часопросторі з благородною метою: допомогти іншим й одночасно це дорога до себе (шлях у собі) внутрішньо іншої, зміненої.

11. Поки героїня розплутує клубок, ми отримуємо багато різної інформації (історичної, краєзнавчої), дізнаємось про нові риси характеру персонажів, співпереживаємо, думаємо, оцінюємо.

     Складання таблиці «Часові площини в повісті» (робота в зошиті)

ü  Отже, Софія подорожувала у часі. Давайте  визначимо, які події із якого часу у творі

Часові площини в повісті «Русалонька із 7-В…»
Час теперішній	Час минулий	Майбутній
Розповідь про Софійку, її батьків та однолітків.	Розповідь про давно минулі часи (розпочинається з 1810 р.)	Зустріч із Сашком і Вадимом у кафе

     Прийом «Займи позицію»

ü  Зважаючи на вище сказане, визначте, події повісті реальні чи вигадані?

     Складання асоціативних грон

ü  Чи можемо ми стверджувати, що це повість? Адже ми зазначили, що у творі багато вигадки? Можливо це казка?

Для оформлення думки складемо ґроно «Повість» і «Казка», зазначивши ознаки обох жанрів, що наявні у творі. (На дошці)

ПОВІСТЬ ·    Прозовий твір ·    Невеликий за обсягом ·    Однолінійний сюжет ·    Одна чи кілька подій із життя героїв ·    Дві часові площини

КАЗКА ·     Переважно прозове оповідання ·     Вигадана історія ·     Має зачин, основну частину, кінцівку ·     Наявність дива, фантастики, вимислу

Інтерактивна вправа «Прес»

Так, наявні ознаки обох жанрів. Що ж це за твір «повість-казка»? (запис у зошити)

Доведіть, що «Русалонька із 7-В…» – повість-казка. Своє висловлювання побудуйте за схемою: «Я вважаю…», – «Тому, що» - «Отже»…

Визначення, що у творі Марини Павленко є реалістичним, а що — фантастичним.

Реалістичне та фантастичне в повісті-казці М. Павленко «Русалонька із 7-В...»

Реалістичні елементи	Фантастичні елементи

 V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання

Вивчити біографію письменниці та прочитати повість-казку «Русалонька із 7-В...»